50 грамів для юшки

18.07.2012
50 грамів для юшки

Анатолій Дністровий. Фото з власного архіву.

Анатолія Дністрового — кандидата філософських наук, автора численних романів, серед яких «Пацики», «Дроздофіла над томом Канта» і «Тибет на восьмому поверсі», поета, есеїста і критика, — друзі по перу називають рибним гуру. Він уміє правильно визначити місця для рибалки, вловити правильний напрям вітру і приготувати рибку. Навіть його творче псевдо «Дністровий» — справжнє прізвище письменника Астаф’єв — промовляє саме за себе. «Рибальство — це хобі, внутрішній відпочинок і навіть одна з форм еко–віри, — переконаний письменник. — Серйозна риболовля на 3–4 дні — це як військовий похід, це святий ритуал, у якому жінкам нічого робити».

Письменник упевнений, що кожен здібний рибалка також є трохи кулінаром. Чоловікам Дністровий пропонує навчитися робити суп–пюре із сомом — жінки оцінять! Ця страва готується у два етапи: спочатку вариться класична рибна юшка. Все має бути аскетично просто і строго: картопля, стара цибулина (почищена, надрізана), морквина (почищена), помідор (надрізаний), і все! І жодної крупи! «Той, хто кидає крупу в рибну юшку — не кулінар», — серйозно наголошує письменник. Коли овочі вже будуть майже готовими, потрібно вкидати почищену рибу: вона може бути різною, все, що вдалося виловити. Смачним виходить навар із голови щуки чи з карасів. І — обов’язково — влити в казанок 50 грамів горілки. «Це не рибальська кічуха (так думають деякі жіночки, що ревнують чоловіків до рибальства) — це важлива умова змінити «структуру» води — оскільки прісноводна риба менш жирна, юшка з неї трішки жорсткувата, і коли додається трішки горілки — вода моментально ніби «розкривається» на молекулярному рівні», — каже рибний гуру. Коли юшку варити на природі , то останній акорд, за Дністровим, — обвуглена гіллячка вишні, загашена в казанку, — тоді юшка стає просто неповторною. І ніякої засмажки! Лише трішки олійки — приблизно 2 столові ложки на середній 3–літровий казанок. Ще потрібно штучки 4 лаврових листочкiв, сіль і перець за смаком — і перший етап у приготуванні супу–пюре буде успішно подолано. Далі юшку пускаємо через блендер (якщо в юшці варилася велика риба — витягуємо її, чистимо від кісток, почищену вкидаємо назад), робимо суп–пюре, в якому варимо шматки сома, а зверху все це прикрашаємо зеленню. Сом не повинен розваритися, уточнює пан Анатолій. До речі, замість сома можна додати тріску, але це вже буде інший варіант страви: суп–пюре з морської риби. Тоді і юшку треба варити на будь–якій морській рибі. Морську рибу з прісноводною «гуру» Дністровий змішувати не радить.

Судак, окунь, плотва, невелика щука (до кілограма), густера, підлящ, йорж, бичок добре даються для сушіння. «Щоб засушити рибу, я спочатку її до цього готую: ретельно солю (солі не шкодую) — обтираю (багато засипаю в зябра), потім трамбую в каструлі (придавлюю важким — і на 3–4 дні в холодильник). Потім ретельно рибу промиваю і вішаю сушити, тільки не головою «вгору» — це так діти вішають, а головою «вниз» — щоб усе непотрібне витікало в голову. Обов’язково огортаю рибу марлею, бо зараз пішли такі пацаваті оси, що жеруть тараньку, як саранча. В’явлення триває від чотирьох до десяти днів. Перетримане в’ялення автоматично переходить у сушіння (різниця — у 5–7 днів). Це кому як краще смакує до пива: якщо судак — то краще в’ялений, якщо плотва — то краще підсушена, і густера теж. Надто пересушена риба не дуже смачна. Експериментуйте, творіть, кулінарія — це також мистецтво!».

 

ПОРАДНИК

Щоб позбутися неприємного запаху мулу, промийте тушку риби під проточною водою, витріть насухо серветкою і покладіть в черевце риби дрібно нарізаний корінь імбиру.

Свіжа риба зберігається протягом 1–2 діб, якщо:

— після улову кожну тушку перекласти кропивою або обгорнути її вологою серветкою (з тканини) і покласти в прохолодне місце;

— випатрати і видалити зябра і голову, загорнути в серветку, змочену в розчині солі або оцту. Цим самим можна позбутися і запаху мулу.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>