Того дня, як і кожної неділі, у Свято–Покровській церкві села Вирівка Конотопського району проходило богослужіння. Близько другої години дня воно завершилося й миряни спокійно розійшлися. А потім здійнялася гроза. Як тепер роблять висновок фахівці, в церкву влучила блискавка. І хоча періщила сильна злива, вогонь спалахнув так потужно, що дощ не міг його загасити. Невдовзі над храмом уже здіймався дим.
Вирівці помітили його вчасно. За кілька хвилин до шостої вечора про пожежу повідомили пожежну частину. Її черговий караул негайно виїхав із Конотопа — добре, що Вирівка лише за шість кілометрів від міста.
Храм, побудований наприкінці ХІХ століття, горів на 27–метровій висоті — вогонь з’їдав центральну баню. Чимало мешканців села збіглися до храму. Та допомогти в цій ситуації вони ніяк не могли — як сягнути на таку височінь?
Тим часом рятувальники за допомогою автодрабини дісталися осередку пожежі на даху будівлі й почали розкривати покрівлю, щоб вогонь не поширювався далі. Проте село є село: де взяти воду для гасіння, щоб воно відбувалося безперебійно? Як розповідає фахівець зі зв’язків із громадськістю територіального управління МНС України в Сумській області Євген Могиленець, вихід пожежники знайшли — протягнули до місцевого ставка рукавну лінію, 250 метрів завдовжки! Як підрахували пізніше, на всю операцію пішло 90 тонн води. Але церкву врятували, вогонь пошкодив лише каркас бані.