Село Хрещатик Заставнівського району останній рік не раз привертало увагу громадськості завдяки своєму «знаменитому» земляку — «буковинському Лозинському» Михайлу Бойчуку. «УМ» уже неодноразово писала про подвиги цього тепер уже колишнього керівника району, який отримав занадто м’який вирок за жорстоке побиття рибалок на приватному ставку. Нещодавно, вкотре переконавшись у власній безкарності, Михайло Бойчук особисто стріляв із рушниці в бік дітей, які випасали худобу на полі біля його власного заводу.
Щоправда, правоохоронці не знайшли у цьому випадку ні складу злочину, ні зброї. Натомість поінформували громадськість про те, що людини на прізвище Горюк (саме він повідомив про стрілянину) в Заставнівському районі не існує. Через кілька днів Віктор Горюк прийшов на прес–конференцію й особисто засвідчив журналістам, що він таки є і таки живе в Заставнівському районі. Перефразовуючи відомого класика, пан Горюк міг би сказати: чутки міліції щодо мене сильно перебільшені...
Тобто ні в кого, крім міліції, сумнівів у існуванні конкретної людини не було. Правоохоронці натомість нібито шукали людину з іншим прізвищем. Тоді як Віктор Горюк уже давно і наполегливо намагається боротися з всесильним і непереможним Бойчуком. Його прізвище добре знають у районі. На жаль, ця протидія нагадує боротьбу Дон Кіхота з вітряками. Поки що.
Днями до села Хрещатик завітав уродженець Буковини, нардеп Геннадій Москаль, відгукнувшись на скарги мешканців. Три тижні в селі відсутнє водопостачання, і, як стверджують селяни, вода у централізованому водогоні та у криницях зникла через те, що зі свердловини її почало брати місцеве приватне підприємство з випуску мінеральної води «Хрещатик». Здогадайтеся, хто власник? Знову ж той–таки екс–голова райдержадміністрації Бойчук! Він привіз на зустріч із нардепом своїх підлеглих, які одразу почали захищати роботодавця.
Але селяни не відступили, тож сільський голова Марія Косоловська навіть змушена була написати заяву депутатам сільради щодо припинення своїх повноважень. У відповідь одіозний екс–посадовець зібрав своїх прихильників (включно із пані Косоловською, яка виявилася ледь не ставленицею Бойчука), на якому тиснув на жалість, казав, що його підставили і що він нещасна людина. Навіть хотів продемонструвати свою покалічену ногу і протез.
«Я переніс два інфаркти і мікроінсульт, хтось хоче знищити мене і мою родину: вже півтора року відчуваю потужний пресинг як із боку політиків, так і з боку міліції, — скаржився Бойчук. — Як тільки щось — міліція вже у мене здійснює обшук. На підприємстві за два місяці — 25 перевірок. Я став фігурою, яку цькують для піару перед виборами».
Тому він вирішив найняти для себе охорону. Водночас Бойчук не вказав, хто саме чинить тиск і цькування. Якби не беззаперечні факти жорстокого побиття рибалок, фотографії покалічених людей, мало хто міг би припустити, що цей інвалід скоїв тяжкий злочин та ще й продовжує тримати «свій район» у страху.