Мордовороти «зробили» нас, як кошенят

Тепер зрозуміло, навіщо вчора по обіді до Верховної Ради приїздив Прем’єр Микола Азаров і чому з ложі преси виганяли журналістів, які стали свідками наради голови Партії регіонів та депутатів фракції ПР у сесійній залі парламенту.

Це нагадувало бліц–криг: щойно перший віце–спікер Адам Мартинюк відкрив вечірнє засідання, як на голосування в другому читанні було поставлено скандальний мовний законопроект Ківалова–Колесніченка. Табло висвітлило 248 «за». Так було ухвалено новітній «валуєвський циркуляр», який цілком спроможний завдати українській мові нокаутуючого удару, не гірше, ніж російський боксер Валуєв.

Депутатка від «НУНС» Лілія Григорович розповіла: «Вони («регіонали») зробили це з порушенням регламенту, розставили своїх мордоворотів, і ухвалили у другому читанні в редакції першого читання».

Перед голосуванням депутати від Партії регіонів, які зазвичай беруть участь у силових протистояннях, зайняли місця в ложі уряду, інші «проблемні» зони сесійної зали і таким чином завадили опозиціонерам впливати на «кнопкодавство». Опоненти ПР ще встигли вирвати мікрофон у президії, але комуністичний віце–спікер устиг запустити голосування. Багато хто навіть не зрозумів, із якого приводу треба чи не треба тиснути кнопки.

Опозиція заявляє, що було порушено процедуру розгляду питання, й вимагатиме від Голови ВР Литвина не подавати мовний законопроект на підпис Президенту у зв’язку з фальсифікацією його ухвалення. Про це повідомив депутат від «НУНС» Іван Стойко.

«Перше голосування Мартинюка стосувалося позачергового включення в порядок денний мовного закону. Це голосування провалилося. Після цього він поставив питання про повернення до розгляду про включення в порядок денний, а третє голосування — про саме включення в порядок денний. Але Мартинюк намагається довести, що це було голосування про сам мовний законопроект», — наголошує Стойко.

А фразу диригента голосувань ПР Михайла Чечетова, сказану постфактум із характерною єзуїтською інтонацією, варто процитувати в оригіналі: «Оцените красоту игры. Мы их развели, как котят. Я не знаю, что они будут делать на выборах».

«Регіони» потирають долоні: проваливши соціальний напрямок, вони мають що запропонувати своєму електоратові — «покращення» на мовному фронті. Це — втілення однієї із старих передвиборчих обіцянок партії Януковича, який так і не став націоналістом, всупереч оптимістичним прогнозам.

«Регіони» ще раз довели свою майстерність у «розрулюванні» складних парламентських проблем. Тобто не «розрулюванні», а тупому розрубуванні цих гордіївих вузлів. Опозиція подала дві тисячі поправок до мовного закону, сподіваючись затягнути його розгляд до літніх канікул. Станом на позавчорашній вечір профільний комітет БЮТівця Володимира Яворівського розглянув лише триста з них, викликавши стриману критику з вуст голови фракції ПР Олександра Єфремова. Вчора вранці Єфремов у коментарях ЗМІ припускав, що в таких умовах «регіонам», можливо, доведеться скликати позачергову сесію. І тут — миттєвий хук зліва, як увечері в донецькому підворітті.

Навряд чи варто тішити себе ілюзією, що в такому впокореному парламенті можуть дати задній хід сфальсифікованому голосуванню. І що Президент Віктор Янукович може не підписати вбивчий для української мови закон. Адже, згадаймо, проштовхувати його в першому читанні до ПР приїздив сам секретар Ради нацбезпеки й оборони Андрій Клюєв.

Тим часом опозиція має певні сподівання. «Ми маємо сфотографовану стенограму, де видно, що третє питання ставилося не про ухвалення законопроекту, а лише про включення його в порядок денний, після чого сесію взагалі закрили, — каже «заукраїнець» Стойко. — Ми вимагатимемо від Литвина не підписувати сфальсифіковану стенограму і не подавати на підпис Януковичу сфальсифікований законопроект». Уже через пiвтори години пiсля НП в парламентi депутати Іван Стойко та В’ячеслав Кириленко оголосили голодування бiля Українського дому.

Але що Литвин? Саме в час голосування Голова ВР був викликаний на Банкову — вочевидь для роз’яснень.

БУКВА ЗАКОНУ

Чим поганий цей закон

Ухвалений Верховною Радою закон майже автоматично робить російську «регіональною» приблизно в половині регіонів держави, адже місцеві ради не можуть не ухвалити відповідних рішень, якщо на їх користь буде зібрано підписи щонайменше 10% населення (ст. 7, п. 3 закону).

З моменту проголошення російської мови регіональною вона перебирає на себе фактично всі офіційні функції, а державну українську окремі положення закону ставлять у відверто дискриміноване становище. Так, ст. 7 ч. 7 проголошує: «У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини, здійснення заходів щодо розвитку, використання і захисту регіональної мови або мови меншини, передбачених цим Законом, є обов’язковим для місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, установ, організацій, підприємств, їх посадових і службових осіб, а також громадян — суб’єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб».

Нескладно передбачити й повну русифікацію вищої, а згодом, імовірно, й середньої освіти на сході та півдні України, оскільки ст. 20, ч. 3 вимагає в обов’язковому порядку збирати відомості про мову, якою хочуть навчатися учні й студенти — як при вступі, так і під час навчання. Українці на всій території держави після набуття законом чинності будуть зобов’язані вивчати регіональну (читай — російську) у школі (ст. 20) й оформляти так само нею паспорт та всі без винятку інші документи, які посвідчують особу (ст. 13).

«Прикінцеві положення» ухваленого ВР закону скасовують усі норми законодавства, які досі забезпечували певні гарантії для функцiонування державної мови в освіті, кіно, телебаченні, рекламі та деяких інших сферах.

Для державної української без приписок «і/або регіональною чи мовою меншини» закон залишає лише такі обов’язкові сфери застосування: ухвалення актів вищих органів влади, оформлення слідчих і судових документів, написання адрес на поштових відправленнях та виготовлення картографічних видань для внутрішнього вжитку. Окрім того, поки що єдина державна залишатиметься мовою Збройних сил та інших військових.

ОБУРЛИВО

І як такого земля носить?!

Депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко — один із авторів «мовного» закону — не вважає українською мову Галичини.

«Однозначно недозволено сьогодні комусь вказувати, якою мовою йому говорити, а на якій мові не можна», — сказав депутат, розповідаючи про законопроект «Про державну мовну політику» щодо захисту регіональних мов в ефірі телеканалу ICTV.

Відповідаючи на запитання, чи готовий він настільки ж завзято відстоювати українську мову, «регіонал» зазначив: «Законопроект, який я пропоную, забезпечує захист української мови. Я проти львівсько–галицьких діалектів, які засмітили сьогодні засоби масової інформації. Я не вважаю, те, що нам пропонують, українською мовою. Це відрижка тієї частини України, яка колись була постійно під чиїмось гнітом». При цьому він уточнив, що українська мова — це, те як говорять на Полтавщині, Черкащині та Слобожанщині.

ГЛАС НАРОДУ

Половина України — за «новий валуєвський циркуляр»

Майже половина громадян України вважає, що російську мову потрібно зробити другою офіційною мовою в тих місцевостях, де цього прагне більшість населення. Згідно з результатами опитування, проведеного КМІС із 23 травня по 1 червня (опитано 2042 осіб віком від 18 років в усіх регіонах України), за це висловилися 47,7% респондентів. Натомість 25,7% опитаних вважають, що російська має стати другою державною в Україні загалом.

Ще 19,4% громадян виступають за те, щоб узагалі виключити російську з офіційного спілкування на всій території держави.

На запитання, чи повинна держава забезпечувати російськомовним громадянам можливість для дітей отримувати шкільну освіту російською мовою, 45,3% опитаних відповіли, «тільки в тих областях, де більшість населення цього бажає, але не на всій території України». 35,6% вважають, що держава повинна забезпечувати російськомовним громадянам можливість отримувати освіту російською на всій території країни, 13,7% — що не повинна забезпечувати взагалі.