Як тебе не бруднити, Києве мій?

28.06.2012

Британський дослідницький центр Economist Intelligence Unit (який належить журналу Economist) визнав Київ найбруднішим містом Європи. Основні причини — велика кількість вихлопних газів, невпорядковані смітники й погана водопровідна вода. Забруднення повітря спричинила тотальна автомобілізація населення, яка в останні роки била всі рекорди. Навіть економічна криза не переломила цю динаміку, лише тимчасово пригальмувавши зростання кількості автомобілів, відзначають екологи.

Крім того, нічого не було зроблено, щоб люди використовували альтернативні екологічні засоби пересування. Натомість нашому мiсту пропонується використовувати менш шкідливий щодо екології й більш пристосований до міста мототранспорт. Він споживає менше палива й тому менше коптить, не стоїть у заторах і тому виділяє менше вихлопних газів у порівнянні з авто.

Водночас директор Київського еколого–культурного центру Володимир Борейко висловив упевненість, що найближчим часом екологічного покращення чекати не варто: «Буде ще гірше. Бо Янукович скорочує територіальні органи Міністерства екології. Якщо вони на місцях хоч якось намагалися відстоювати екологічну позицію, проводити моніторинги, то вже за рік цим не буде займатися ніхто». Крім цього, пан Борейко зауважує, що київська влада проводить антиекологічну політику, започатковану ще за часів Омельченка. «Влада має знати, що 80% забруднення повітря — це гази від автомобілів. По–перше, треба заборонити їздити в столиці автомобілями, які використовують неякісне пальне, і підтримати ті підприємства, які виробляють екологічно чистіше паливо (наприклад, із додаванням спирту). По–друге, треба штрафувати водіїв тих вантажівок, які забруднюють повітря. По–четверте, необхідно в місті більше садити дерев. А в нас же навпаки — на Хрещатику під Євро зрубали кожен другий каштан».

Що ж до якості столичної води, то, за словами вже місцевих експертів, проблема в неналежному її очищенні. «Водопровідна вода не є питною, вона дійсно дуже поганої якості — це не викликає жодних сумнівів», — зазначив у коментарі «ТСН» академік НАНУ і директор Інституту колоїдної хімії та хімії води Владислав Гончарук. За його словами, в Україні вже кілька років немає стандартів для питної води.

На прохання «УМ» прокоментувати цю ситуацію, прес–секретар «Київводоканалу» Вікторія Яковлєва запевнила: «Питна вода в Києві за якістю не міняється вже давно. І якості вона нормальної. Працюємо за стандартами, просто вони різняться для кожного регіону. І це нормально, адже різні міста беруть воду з різних джерел».

Найголовнішу ж проблему речниця «Київводоканалу» бачить в іншому — «абсолютній нерентабельності» роботи столичних водопостачальників. «Вартість води в Києві становить усього 55% від реальної. Поки тарифи будуть такими, не можна й говорити про покращення технології, — наголошує пані Вікторія. — Бо якщо за бактеріологічними показниками вода відповідає всім вимогам, то хімічний склад можна й поліпшувати. Але пити нашу воду можна спокійно — вона безпечна для життя».

При цьому в «Київводоканалі» визнають, що обладнання на станції за 60 років майже не змінилося й потребує модернізації. Яку наразі заплановано провести до 2012 року.

Зауважимо, столиця України не вперше очолює подібний рейтинг. Нагадаємо, у 2009 році на Конференції ООН, де розглядали зміни клімату, Київ теж назвали найбруднішим за екологічними показниками європейським містом.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>