На початку червня до Верховної Ради було подано скандальний законопроект «Про порядок організації і проведення мирних заходів» iз рекомендацією до прийняття. Що це означатиме для України, вчора пояснювали журналістам громадські діячі. Серед опозиції та громадських організацій давно виникла тривога через законопроект №2450, що на розгляді у Верховній Раді ще з 2008 року. «Його ще Тимошенко вносила, — каже «УМ» Олексій Шевченко з Громадського руху «Контроль заради справедливості». — Хоча можемо не сумніватися: щойно закон приймуть, нинішня влада припише його винятково собі».
Активісти побоюються, що законопроект перекрутять настільки, що можна буде забути про мирні зібрання. Адже це найефективніший інструмент в руках громадськості, яка в такий спосіб захищає свої права і навіть змінює владу. Не дивно, що будь–яка влада хоче цей інструмент відібрати. Минулого року українські суди задовольнили 90 відсотків позовів місцевих органів влади про заборону мітингів. За словами представників громадських організацій, нинішню версію законопроекту необхідно віддати на розгляд Венеціанської комісії, аби та дала експертну оцінку. «Розумієте, зараз ідеться про свободу громадського волевиявлення, — пояснює Володимир Чемерис, член ВГО «Інститут Республіка» та Громадської ради при МВС. — Ми нещодавно створили робочу групу iз доопрацювання закону №2450, в яку увійшли громадські діячи та представники влади. З багатьох питань ми дійшли згоди, але залишилось кілька гострих кутів. Наприклад, нас не влаштовує, що подавати сповіщення про проведення акції треба буде за два робочих дні, чи невичерпний перелік місць, де можлива заборона будь–яких зібрань».
За його словами, цю «сиру» редакцію закону вже подали з рекомендацією до прийняття, «фактично не порадившись із громадськістю». Олексій Шевченко нагадує, що близько ста громадських організацій вважають за необхідне доопрацювати цей проект. «Краще ще трішки почекати, ніж потім розгрібати наслідки від недолугого закону», — переконаний пан Шевченко. А представник Центру політико–правових реформ Роман Куйбіда додає у розмові з «УМ»: «Незважаючи на всі недоліки закону, з нього може вийти хороше діло — і владі перед світовою спільнотою відзвітувати, і нашим громадянам легше буде. Проте, при великому бажанні, навіть хороші закони можна перекрити іншими. Скажімо, під приводом боротьби з тероризмом заборонити всі масові збори». І тоді, як у Білорусі, найрадикальнішим засобом протесту стануть масові оплески під час прогулянки...