Як Євро–2012 змінило Україну

08.06.2012
Як Євро–2012 змінило Україну

«Футбольна» тема зустрічає іноземців уже на в’їзді до столиці. (Рейтер.)

Київ

На підготовку приймаючого міста Київ, у якому, окрім іншого, має відбутися фінальний матч чемпіонату Європи з футболу 2012 року, українська влада витратила найбільше ресурсу — як трудового, так і бюджетного. 23 мільярди гривень — офіційно витрачена сума, яку днями озвучив заступник голови Київської міської адміністрації, куратор Євро–2012 у столиці Анатолій Голубченко. Найбільше витрачено на аеропорт «Бориспіль» (будівництво нового терміналу, відкритого 28 травня) — 5,5 млрд. гривень, а також на реконстукцію НСК «Олімпійський» — 4,6 млрд. грн.

Стадіон класу «еліт» став найбільшим в Україні (загальна місткість — 70 050 місць, загальна площа спортивного комплексу — 145 741кв. м) і, за визначенням, найбезпечнішим завдяки збільшенню кількості підходів до стадіону та шляхів евакуації.

За роки підготовки до чемпіонату нарешті хоч частково довели до ладу так званий «міст Кірпи» та дорожні розв’язки до нього. Нагадаємо, залізнично–автомобільний мостовий перехід почали зводити у 2004 році, але після загибелі натхненника будівництва, екс–міністра транспорту Георгія Кірпи, процес фактично зупинився. А після перемоги України та Польщі у змаганні за право приймати Єврочемпіонат знову пожвавився: у 2010–му відкрили залізничну складову та рух із лівого берега на правий, у 2011–му — з правого на лівий, наразі повністю здано правобережну розв’язку.

З’явилася нова розв’язка і біля мосту Патона (правда, настільки заплутана, що це навіть Прем’єр–міністр Азаров визнав, а Інспекція державного архітектурно–будівельного контролю в Києві під час перевірки виявила в її будівництві низку порушень). Водночас дорожники не встигли довести до ладу дорогу Київ—Житомир, фактичні «європейські ворота» столиці — верхній шар покриття вирішили не укладати до Євро, а зробити це вже після чемпіонату через брак часу.

Зміни торкнулися і залізниці — столицею почала курсувати міська електричка. У 2011 році було відкрито рух кільцем завдовжки 50,8 км із 14 зупинками. Міська електричка працює зранку та ввечері з інтервалом 14—17 хвилин, вона стала в Києві шостим видом громадського транспорту — після трамваю, тролейбуса, автобуса, метро та фунікулера.

У метро за час підготовки до Євро–2012 подовжилися гілки. У 2010 році завершилося будівництво трьох станцій на півдні Куренівсько—Червоноармійської лінії — «Деміївської», «Голосіївської» і «Васильківської», яке через важку прохідність було заморожено ще у 1980–х. Торік відкрилася станція «Виставковий центр».

А київський наземний транспорт нарешті оновив свій парк — навесні цього року на маршрути стали 14 нових тролейбусів та 36 автобусів, щоправда, купили їх у кредит — на ресурси Європейського банку реконструкції та розвитку.

Завдяки Єврочемпіонату Київ отримав і додаткові повітряні ворота. По–перше, новий термінал у Борисполі — найбільший в Україні, площею 107 тис. кв. м. та можливістю обслуговування до 15 мільйонів пасажирів на рік. По–друге, звели «з нуля» міжнародний термінал в аеропорту «Київ» («Жуляни») — площею 3 тис. кв. м. і пропускною здатністю 500 пасажирів на годину.

Зміни торкнулися і культурної сфери, проте, слід визнати, вони не завжди були однозначними. Андріївський узвіз таки встигли відремонтувати, замінивши підземні комунікації і бруківку, однак не обійшлося без втрат — три будинки знесла компанія Ріната Ахметова, а києвознавці заявляють, що пофарбовані фасади зробили вулицю урбаністичною і гламурною. Отримав приміщення Музей історії Києва, проте у скандально відомій будівлі — над станцією метро «Театральна», яку звели незаконно і яка, за свідченнями голови Київської міськ­держадміністрації Олександра Попова, є небезпечною.

КМДА заявляє, що в Києві з’явилося щонайменше 20 готелів. У частину з них кошти вклали інвестори — близько 7 млрд. грн. Однак міські керманичі наголошують: надприбутків від чемпіонату чекати не варто — криза, мовляв, тож головне в підготовці — те, що завдяки Євро вдалося влити великі гроші у народне господарство та підвищити продуктивність праці.

Харків

Підготовкою до Євро–2012 Харків жив цілу п’ятирічку, тому старт футбольного чемпіонату городяни тривалий час сприймали як надто віддалену перспективу. Проте коли у місті на автобусних зупинках повсюди з’явилися двомовні назви маршрутів і несподівано «по–англійськи» заговорило метро, відчуття кардинально змінилися. Тепер харків’яни все частіше оцінюють наведений марафет поглядом іноземних гостей, готуючись компенсувати видимі негаразди щирою гостинністю. Одне з найголовніших завдань приймаючої сторони — організувати перебування іноземців так, аби їхні маршрути не виходили за межі «кілометрової зони підвищеної відповідальності і контролю», бо поза нею залишилося чимало місць, за які відверто соромно.

Але є й очевидні зміни. Найбільше радують у цьому сенсі центральні набережні річок Харків та Лопань, що кілька років тому нагадували радше занедбані смітники, аніж унікальні куточки природи чи пристойні місця відпочинку. Тепер тут справжня благодать — комфортні доріжки для прогулянок, романтичні ліхтарі, красива огорожа, човнова станція, а в районі однойменної з містом річки — ще й розкішний парк відпочинку. Неабияким сюрпризом для харків’ян став легкий, майже повітряний міст, збудований тут замість старезної примітивної кладки. Його вже встигли облюбувати фотографи та художники, оскільки звідси відкривається прекрасний вид на харківське межиріччя.

Ще один нетривіальний міст буквально кілька днів тому відкрили неподалік від центрального автовокзалу. Металева конструкція, «закута» в антивандальне скло, оснащена ліфтами для людей з обмеженими можливостями, електричними нагрівальними приладами, каналізацією та водопроводом, безпровідним диспетчерським пунктом. Звести цей пішохідний перехід змусили зміни, що сталися в районі проспекту Гагаріна. Саме цією магістраллю футбольні гості їхатимуть від аеропорту до стадіону «Металіст», тому траса пережила справжню будівельну революцію: її повністю перекрили і розширили до 8, а місцями й 10 проїжджих смуг. То ж пішохідний міст став важливим об’єктом, з точки зору безпеки руху.

У цілому ж дороги й понині вважаються Ахіллесовою п’ятою Харкова. Як повідомляє Департамент iз питань підготовки до Євро–2012, за останні роки у місті реконструювали і відремонтували 169 шляхів, загальна довжина яких 200 кілометрів. Усі вони так чи інакше пов’язані з футбольною тематикою, тобто зі стадіоном «Металіст», вхідними– вихідними воротами обласного центру та маршрутами, що з’єднують мегаполіс з іншими приймаючими чемпіонат містами. Кошторис дорожніх проектів чималий і доволі проблемний з точки зору розподілу бюджетних часток. «Харків отримав на ремонт доріг найменше з чотирьох приймаючих міст. За роки підготовки — усього лише 54 мільйони, — озвучив проблемну калькуляцію мер Геннадій Кернес. — Зате власних коштів вклали найбільше з усіх. Для порівняння, наші вкладення перевищують вкладення Львова у 22 рази». А директор Департаменту підготовки до Євро–2012 Олександр Нечипоренко повідомив, що, починаючи з 2008 року, Харків «загорнув» в асфальт 350 млн. грн., але оскільки роботи тривають, ця сума зростає й далі. Фактично шляховики до останнього працювали на полтавській частині траси, що з’єднує Харків та Київ.

Водночас у списку «виконаних робіт» є й ознаки того, що харків’яни дещо перестаралися у ході підготовки до Єврочемпіонату. Скажімо, в аеропорту було зведено два нових термінали, а потім виявилося, що достатньо й одного. «Перебрали» також і з парковками й готельними номерами. За словами пана Нечипоренка, це пов’язано з тим, що представники УЄФА, напевне, про всяк випадок, завищили вимоги до харківської сторони, аби місто працювало на повну силу. До чемпіонату в Харкові було зведено два розкішні готелі. Superior Golf & SPA Resort постав у Лісопарку на території елітного гольфклубу. У цих апартаментах, вартістю від 180 до 500 євро за добу, на час проведення трьох матчів житимуть гравці голландської збірної. А штаб–квартиру Союзу європейських футбольних асоціацій розмістять у Kharkiv Palace — готелі, збудованому за кошти групи DCH, що належить головному приватному спонсору харківського Євро Олександру Ярославському. Ця масштабна споруда виросла в центрі міста за якихось півтора року, повністю змінивши архітектурне обличчя найбільшого в Європі майдану Свободи. Можливо, сміливе поєднання модерного «хай–теку» з монументальним радянським конструктивізмом невдовзі остаточно вирішить долю пам’ятника Леніну, який давно муляє око, а в новій будівничій концепції і поготів почав сприйматися як одіозний анахронізм.

У цілому проект під назвою «Готовність Харкова до Євро–2012» фахівці оцінили в 10 млрд. грн. Трохи більше 40% цих коштів виділили з державної скарбниці. Ще майже 46% забезпечили приватні інвестори, найщедрішим з яких виявився Олександр Ярославський (28,9%). Решта витрат — iз місцевих бюджетів. Раціональність використання харківських «футбольних» мільярдів не раз викликала в експертів серйозні сумніви. Але, попри все, у місті після чемпіонату залишаться не тільки розкішний стадіон, дитяча футбольна академія, повністю модернізований аеропорт і нові готелі, а й такі приємні дрібнички, як полагоджені входи до центральних станцій метро, полатані тротуари, прибрані парки й замінені плафони на електричних стовпах.

Львів

Для Львова Єврочемпіонат із футболу став хорошим поштовхом покращити власну інфраструктуру й туристичну привабливість. Завдяки Євро–2012 місто, яке розвивається не так завдяки, як всупереч центральній владі, отримало величезні дотації із державного бюджету. Насамперед — на будівництво стадіону. Обійшлася «Арена Львів» трохи більш ніж у 2 млрд. гривень. І хоча ці кошти було виділено передусім із державного бюджету, Львів брав на початок будівництва кредит у 100 млн. грн. — під 20%, тож віддавати треба вже 200 млн. Віце–прем’єр–міністр Борис Колесников зазначив, що євростадіон може стати чудовою ареною для заходів у рамках зимової Олімпіади–2022, на проведення якої влада дуже сподівається.

Не слід забувати, що до стадіону провели дві нові дороги, навіть із велодоріжками. Про такі природні для Європи «дрібнички» у Львові почали дбати з огляду на зростання кількості туристів, і футбольний чемпіонат цьому ще більше посприяв.

Загалом, як повідомляє Львівський медіа–центр, до Євро у місті відремонтували майже 100 кілометрів доріг — на це було витрачено півмільярда гривень. Відремонтовано основні в’їзди у місто — вулиці Хмельницького, Липинського, Любінську, Кульпарківську, Стрийську, Сахарова, пр. Чорновола. Вперше за останні 30 років проведено масштабні ремонтні роботи на головній вулиці міста — Городоцькій.

По нових дорогах їздить і новий громадський транспорт — до чемпіонату Львів закупив більше сотні автобусів із низькою підлогою. Розробили навіть нову транспортну схему, але в місті й досі точаться дискусії про те, добре це чи погано.

Отримав нове обличчя і голов­ний вокзал міста, по–львівськи — двірець. На його реконструкцію витрачено 27,8 млн. гривень. Тепер поблизу «залізничних воріт» Львова є сучасна автомобільна стоянка, відремонтовано вхідні сходи, перони та переходи через колії, замінено гранітне покриття на пішохідній частині, облаштовано підсвітку на фасаді головної будівлі. Також вокзал оснастили бездротовим інтернет–зв’язком та зробили зручнішим для людей з обмеженими фізичними можливостями.

Одним із найцінніших надбань міста став аеропорт. І хоча офіційно він перейшов у державну власність, від його спорудження Львів отримає чималу користь. Технічні можливості аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького, будівництво якого обійшлося у 2,4 млрд. грн., доволі непогані: 29 стійок реєстрації, 18 стійок паспортного контролю, 9 пунктів контролю проходження на авіаційну безпеку, пропускна здатність — 2000 пасажирів на годину. Вже підписано угоди з 17 авіакомпаніями, дві з них — лоукостові, на які львів’яни чекають найбільше. Після Євро–2012 усі рейси переведуть на новий термінал. Долю старого наразі не вирішено — не виключено, що його перекваліфікують для бізнес–авіації: створять VIP–термінал для обслуговування приватних літаків і чартерних рейсів.

Чимало зроблено для збільшення туристичної привабливості «галицької столиці»: за повідомленням медіа–центру, саме Львів став першим українським містом, яке можна побачити у форматі 3d в інтернеті. Також до Євро у Львові розробили мобільний додаток для вболівальників, де є карти міста, календар заходів та необхідні адреси й телефони.

«На час турніру ми очікуємо у Львові 400 тисяч уболівальників і туристів, — каже «УМ» заступник директора ЛКП «Агенція з підготовки м.Львова до чемпіонату Європи з футболу– 2012» Соломія Короненко. — Знаємо також «обличчя» того уболівальника, який до нас їде. Згідно з опитуваннями і статистикою попередніх турнірів, це — чоловіки середнього віку, хороших статків, які їдуть не лише на футбол, а й по новi туристичнi враження. І ми сподіваємося, що вони приїдуть до нас іще раз. Також на матчі приїжджають керівники світових консорціумів: «Мерседес», «Карлсберг», «Кастрол». Їхня мета — не лише футбольні матчі, а й бізнесові справи. Тому ми очікуємо позитивного впливу і на економіку міста».

Погоджується з тим, що проведення Єврочемпіонату принесе Львову багато користі, й директор департаменту «Євро–2012» міськради Олег Засадний: «Місто отримало такі об’єкти, як стадіон, аеропорт, дороги, що неабияк сприяє розвитку інфраструктури. І витрачено на це було переважно кошти з державного бюджету чи надані УЄФА. Інвестиційна привабливість міста різко зросла. Не варто забувати і про те, що за час підготовки до футбольного чемпіонату у Львові відкрилося 10 нових готелів. І в кожному з них з’явилися нові робочі місця».

Донецьк

Аби гідно зустріти гостей чемпіонату Європи з футболу, останні два роки донеччанам довелося добряче попрацювати. Адже ще за рік до початку турніру європейським стандартам відповідали хіба що стадіон «Донбас–Арена» та готель «Донбас палас». Усі інші об’єкти довелося зводити практично з нуля.

«Активна підготовка розпочалася лише два роки тому, — розповів міський голова Олександр Лук’янченко. — Туристична сфера індустріального міста була розвинута погано, тож реконструювали й побудували 16 готелів. Донецьк придбав 100 тролейбусів та 56 автобусів, оновивши парк міських пасажироперевезень. Готуючись обслуговувати іноземних туристів, було придбано лікарняне обладнання на 30 млн. грн… Після чемпіонату футболісти та гості поїдуть, а вся інфраструктура залишиться і буде слугувати донеччанам», — тішиться мер.

Загалом на підготовку турніру в Донецьку та області було виділено 13,5 млрд. гривень. Із цієї суми 8,4 млрд. — кошти з державного бюджету і 769 млн. — з бюджету міста. 4,5 млрд. грн. вклали приватні інвестори, з них 3,2 млрд. грн. Рінат Ахметов витратив на будівництво футбольної арени. У цьому сенсі Донецьку поталанило з Ахметовим, який вніс чималу суму на підготовку спортивної інфраструктури міста.

Нещодавно в Донецьку запрацював новий міжнародний аеропорт «Донецьк», що має стати провідним у східному регіоні. Новозведений аеровокзал площею понад 50 тис. кв. м здатен обслуговувати 3200 пасажирів за годину, або близько 5—7 мільйонів за рік. У 2011–му Донецьке летовище прийняло й відправило 829,3 тисячі пасажирів, у цьому році планується близько 1,2 мільйона.

Завдяки новій злітно–посадковій смузі та найвищій в Україні аеродромно–диспетчерській вежі (47,55 м) аеропорт може приймати міжконтинентальні рейси, а на пероні одночасно можуть розміститися понад 80 «Боїнгів» та «Аеробусів». Біля терміналу — паркінг на 1200 автомобілів і 60 автобусів.

Загальна сума реконструкції летовища та будівництво нового терміналу й облаштування прилеглої території, за даними «Євро–патруля», становить 6,416 млрд. грн. Цікаво, що кошторис цього об’єкта протягом чотирьох років будівництва зріс у 3,5 раза — у 2008–му йшлося про 1,8 млрд. грн… Зрештою повітряні ворота Донецька стали чи не найдорожчими з усіх аеропортів, якi приймають гостей.

Не відчують гості з Європи дискомфорту й на головному залізничному вокзалі «столиці» Донбасу: просторі зали очікування, велика кількість кас, розподіл міських і приміських пасажиропотоків. До послуг пасажирів — 27 ліфтів, 26 ескалаторів, усі зручності для людей з обмеженими можливостями. Будівництво суперсучасного об’єкта, до якого увійшли відреставрована стара будівля вокзалу, новозведені приміський і транзитний вокзали, два торговельних комплекси, два конкорси та автостанція, а також оновлення колійного господарства, «витягнуло» з кишені «Укрзалізниці» 1,3—1,5 млрд. грн. Пропускна здатність вокзалу зросла з 17 до 35 тисяч пасажирів на добу, однак через скорочення «Укрзалізницею» кількості потягів швидка окупність цих вкладень викликає сумніви.

Чи не найбільшою проблемою для Донецька були автомагістралі. Проте напередодні Євро можна сказати, що цю проблему майже вирішено. Відремонтовано всі основні магістралі республіканського значення, побудовано нові розв’язки, з’явилася нова траса навколо «Донбас–Арени». Реконструюють магістралі на Горлівку, Маріуполь, дорогу Знам’янка—Луганськ—Ізварино, яку в народі називають Дніпропетровськ — Донецьк. Загалом на будівництво, реконструкцію та капітальне будівництво автодоріг області освоєно 375,9 млн. грн., з яких 124,1 млн. — з міського і 251,8 млн. — з державного бюджетів. За даними народного контролю «Слово та діло», частина фінансування на «донецькі» дороги надходила із сусідніх областей — Дніпропетровської, Луганської , Харківської, адже реконструювали шляхи, які з’єднують шахтарську столицю з іншими містами. Проте об’їзну дорогу навколо Донецька так і не вдалося завершити — вона стане до ладу лише в наступному році.

Реставрація торкнулася лише доріг, якими планують возити гостей Євро–2012. Другорядні дороги, особливо в робітничих селищах, так і залишилися у занедбаному стані. Навіть дорогу до сусідньої Горлівки оновили лише до повороту на Єнакієве.

Хоча загалом, завдяки суттєвому фінансуванню з держбюджету та активності інвесторів, Донецьку вдалося підготуватися до Єврочемпіонату. Центр міста виглядає чудово, тут шаленими темпами висаджують «мільйон троянд», нарешті набула (після майже річної реконструкції) остаточного вигляду територія біля будівлі облдержадміністрації…

  • Віктор Леоненко: Навіть нічого не можеш — виходь на поле й бийся!

    Урочисто­святковий настрій, що панував у країні­господарці Євро­2012, дозволив уболівальникам безболісно пережити невихід із групи команди Олега Блохіна. І якщо в Росії аналогічний результат збірної призвів до кадрових змін (президент РФС Сергій Фурсенко подав у відставку), то в Україні все залишилося, як і було.

    По суті, як по ходу, так і після чемпіонату Європи «синьо­жовті» уникли серйозної критики. Водночас справжні знавці футболу прагнуть більшого. До таких максималістів можна віднести й колишнього гравця київського «Динамо» та збірної України Віктора Леоненка. >>

  • Життя після Євро

    Оцінюючи результати Євро–2012, треба відділяти футбол від політики й розрізняти країну (народ) і державу (владу). Країна чемпіонат виграла. Влада — ні.

    Чемпіонат, що з такими проблемами готувався, але успішно відбувся, засвідчив: Україна та українці — частина європейської спільноти, а не якесь «дике поле». На час Євро, зокрема в день фіналу, Київ став столицею континенту. І досить симпатичною столицею. >>

  • І навіть п’ять принців!

    У неділю до Києва, де відбувався фінал Євро, прибуло 160 чартерних авіарейсів із понад 50 країн світу. На НСК «Олімпійський» аншлагу не було — вільними лишалися більше 6 тисяч крісел. Зате ложі для VIP–гостей заповнилися під саму зав’язку. >>

  • «Не доїхала половина тих, кого ми чекали»

    Україна багато недоотримала у фінансовому плані через те, що такі збірні, як Німеччина, Англія, Голландія, не пройшли далі турнірною сіткою Євро–2012. Особливо це позначилося на українській готельній індустрії. І взагалі, якщо підсумовувати справи цієї галузі, то слід визнати, що багато готелів і хостелів відверто провалили єврочемпіонат. >>

  • Футбол без терору

    Вітчизняна спецслужба підбиває власні підсумки одразу після завершення Євро–2012 в Україні. «За висновками Антитерористичного центру СБУ, рівень терористичної загрози в Україні під час проведення фіналу Євро–2012 не змінився і був визначений, як низький, — повідомив учора керівник АТЦ, перший заступник голови СБУ Петро Шатковський. — Антитерористична система України спрацювала ефективно». >>

  • Прорив дружньої України

    У Києві чиновники не змогли «розрулити» питання туризму самотужки. Пиво, сцену, екрани та стюардів організували, а от щоб забезпечити закордонним гостям дозвілля й показати місто — то тут не обійшлося без підтримки приватників та громадських активістів. Організація «Інтересний Київ», яка вже кілька років організовує екскурсії містом, взялася за облаштування в столиці Туристичного інформаційного центру, залучивши до своєї роботи небайдужих та ініціативних людей з усієї України.

    «Півтора року тому поруч зі станцією метро «Хрещатик» ми облаштували Туристичний інформаційний центр, він якраз біля фан–зони, — розповідає директор «Інтересного Києва» Арсеній Фінберг. — Це була робота великої команди небайдужих людей».

    За його словами, кілька компаній та громадських ініціатив — ­«Оупен–Київ», «Френдлі Юкрейн», «Інтересний Київ» та структура фан–посольств УЄФА — об’єдналися, аби довести, що Україна та українці — це не расисти, живодери та жертви режиму, а передовсім гостинні, щирі люди з багатою історією та культурою. Спільними зусиллями було частково вирішено питання проведення екскурсій для туристів. Такі тури щодня безплатно проводять у центрі міста для двох груп по 20–30 людей. Крім цього, великою популярністю користувалися оглядова екскурсія на двоповерховому туристичному автобусі та екскурсії на теплоходах від Річкового порту. Взялися і за розв’язання проблеми проживання гостей Євро–2012 — ініціатива «Френдлі Юкрейн» забезпечила безплатне поселення фанів у домівки українців.

    Підбиваючи підсумки Євро у своїй царині, організатори Тури­стичного інфоцентру та активісти, що допомагають закордонним уболівальникам, розповіли про екскурсійні пріоритети «футбольних» гостей Києва та нашу перемогу в інформаційній війні. >>