Новий–старий президент Росії Володимир Путін учора здійснив свій перший закордонний візит — як і обіцяв, до Білорусі. «Путін із Лукашенком творять новий СРСР», — коментують деякі західні політики. А радіо «Ехо Москви» зазначає: «31 травня починається новий етап у двосторонніх відносинах — офіційний візит Путіна до Мінська завершує «цукерно–букетний» період у взаєминах між Росією і Білоруссю в рамках Єдиного економічного простору. Кремль змінив архітектуру цих взаємин: місце незграбної, незрозумілої Союзної держави зайняв поки що аморфний ЄЕП, але з перспективою перетворення на Євразійський союз. Ляклива інтеграційна «гусениця» має стати красивим «метеликом» зі свободою переміщення товарів, послуг, грошей і робочої сили. І, звісно, наднаціональними органами».
Останнім часом між Мінськом та Москвою не раз пробігав чорний кіт, проте мало хто в обох державах сумнівався, що нікуди Білорусь від Росії не подінеться. Принаймні за нинішнього свого очільника. А Володимир Путін одним із основних своїх завдань на третій президентський термін визначив реінтеграцію пострадянського простору — іншими словами, створення нового СРСР, хай навіть скромнішого за розмірами, проте потужного «за духом». Основа вже є — ЄврАзЕс, співтовариство, до якого входять, окрім Росії, Білорусь, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан. Проте майбутній Євразійський союз, за задумом Кремля, буде вже не позірною, а справжньою єдністю — де–факто, не лише економічною й політичною, а й державною: з єдиним керівним органом.
В ідеалі, звісно, до цього майбутнього союзу має увійти й Україна — принаймні таким, очевидно, є задум чинного глави Російської держави. Та поки Київ іще пручається, тож Путін вирушив у вже захоплені пенати. Після Мінська він відвідає Казахстан — цю інформацію вже підтвердив прес–секретар ВВП Дмитро Пєсков, хоча спершу в пресі з’являлися повідомлення про те, що замість себе президент делегує до Астани прем’єр–міністра Дмитра Медведєва.
Хоч би якими непростими були відносини між Лукашенком і Путіним, Олександр Григорович навряд чи зможе відмовитися від інтеграційних пропозицій московського гостя ще й з міркувань банальної вигоди. На зміну «газовим війнам» Кремль готовий запропонувати майбутнім союзникам по Євразійському союзу вигідні ціни на енергоносії, доступ на внутрішній ринок Росії без тарифних обмежень, довгострокові кредити тощо. В умовах, коли Олександр Лукашенко власними зусиллями остаточно порвав відносини із Заходом, економічна й політична «парасолька» потужного сусіда — це вже не просто приємність, а необхідність.
ДО РЕЧІ
Сьогодні Володимир Путін на кілька годин завітає в Берлін. Цей візит має стати найкоротшим з усіх візитів, здійснених Путіним до Німеччини під час перебування на чолі держави. Як зазначає німецьке видання «Тагесшпігель», програма закордонного турне свіжоспеченого президента Росії свідчить про початок більш прагматичної фази у російсько–німецьких відносинах. Адже не випадково ВВП їде спершу до Білорусі — країни, авторитарний правитель якої перебуває в серйозній міжнародній ізоляції, і лише потім — на Захід. Очевидно, дещо ображена такою «зневагою» канцлер ФРН Ангела Меркель уже заявила, що під час візиту Путіна «гостро поставить перед ним питання Сирії» — тобто спробує переконати Росію підтримати міжнародний тиск на президента Сирії Башара Асада, якого Москва наразі фактично підтримує.
З Берліна Путін має поїхати до Парижа, на зустріч із президентом Франсуа Олландом, і вже тільки потім, судячи з усього, вирушить до Казахстану.
НЕЗВАНИЙ ГІСТЬ
Поки Олександр Лукашенко готувався облобизати високого кремлівського гостя, білоруська опозиція влаштувала Володимиру Путіну окремий прийом. Поряд з офіційним привітальним транспарантом «Союз России и Белоруссии — единство народов, культур и истории», вивішеним на шляху президентського кортежу, білоруські націонал–більшовики вивісили свій варіант «привітання». Як повідомляє опозиційний сайт «Хартія’97», над трасою, що веде з аеропорту «Мінськ–2», з’явилася розтяжка з написом «Путин, пошел на х..!».
Як зазначає інтернет–видання, за день до проведення акції міліція «превентивно» затримала просто біля їхніх будинків кількох націонал–більшовиків. Суд Московського району Мінська засудив їх до адміністративного арешту на 5 та 10 діб за дрібне хуліганство.