Київський «підрахуй»

25.05.2012
Київський «підрахуй»

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

За останні декілька років населення столиці значно зросло. Про це свідчать і численні затори на дорогах, і натовпи в метро не тільки в години пік. Можна констатувати, що година пік у місті стала постійною. Скільки ж нас, кияни? У пошуках відповіді на це запитання «УМ» дійшла висновку: місто розвивається хаотично, його влада не знає достеменно ні реальної кількості населення Києва, ні динаміки її зростання. Дані різних дослідників коливаються від 2,8 млн. мешканців до 3,6 млн. Тобто «люфт» має обсяги таких обласних центрів, як, скажімо, Полтава і Чернігів, разом узяті. Іншими словами, Київ розростається абияк. Наче товстун, який постійно набирає вагу, але не хоче йти до медиків.

 

Нас уже не три мільйони?

Спершу «УМ» звернулася до Головного управління статистики у місті Києві. Отримуємо доволі неочікувані результати. «За оцінкою на 1 березня 2012 р. чисельність наявного населення міста Києва становила 2 мільйони 816 тисяч осіб. За січень — лютий 2012 р. вона збільшилась на 1693 особи. Зміна чисельності населення відбулася за рахунок природного приросту на 528 осіб та міграційного приросту населення на 1165 осіб», — надходить лист iз цієї статистичної інституції.

Ці дані викликають певний скепсис. Хоча би тому, що минулий перепис населення, що відбувся десять років тому, зафіксував уже більшу на понад півмільйона кількість населення. Зважмо, що тільки автомобілів у Києві зареєстровано близько мільйона, а їздить і того більше — погляньте, скільки з’явилося на столичних вулицях автівок iз донецькими чи дніпропетровськими номерами. До мільйона автомобілістів додайте 1,4 млн. пасажирів метро (саме таку кількість людей, за даними КП «Київський метрополітен», перевозить щодня «підземка»). А скільки тисяч людей «сидять удома» або користуються іншим видом громадського транспорту, наприклад, маршрутками і тролейбусами, скільки є старих, хворих та дітей, що не виходять за межі свого мікрорайону! Словом, «УМ» подалася шукати цифри до інших знавців.

Рахувати жителів мегаполісів не вміють у всьому світі

Завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Олексій Позняк довго думав над відповіддю. «Оцінка чисельності населення великого міста, особливо з урахуванням сезонних, тижневих, добових її коливань, є серйозною й актуальною проблемою, — розповідає експерт. — Ця проблема у світовій практиці не вирішена ні у методологічному, ні у практичному аспектах. Різні оцінки чисельності населення окремих міст світу можуть відрізнятися у рази». Фактичне населення міста, пояснюють в Інституті демографії, є сумою двох складових: постійного населення та так званого незареєстрованого — осіб, які фактично живуть у Києві і працюють на київських підприємствах (або є членами сімей таких працівників) і при цьому не охоплені державною статистикою. Інститут нещодавно проводив такі дослідження на основі... обсягів реалізації солі та норм її споживання. Висновок: чисельність фактичного населення Києва — 3 мільйони.

Ці досліди суперечать перепису населення, який проводили 2001 року. Тоді оцінка з урахуванням різних форм так званої маятникової міграції показала 3 мільйони 220 тисяч мешканців. А оцінка на основі відомостей про кількість людей, котрі працюють у Києві, але мешкають в інших регіонах, дала ще більшу цифру — 3 мільйони 504 тисячі осіб.

Чому так? Може, є неточності в підрахунках? Справді, погоджуються в Інституті демографії, фінансова криза суттєво перемішала всі моделі досліджень, люди стали економити, шкодує коштів на повноцінні дослідження і держава.

У будь–якому разі, навіть за офіційними цифрами, станом на 2012 рік Київ є найбільшим містом України і сьомим у Європі. Разом iз передмістями він утворює Київську агломерацію з сукупним населенням понад 4 мільйони мешканців. Тобто насправді до населення Києва можна зараховувати жителів Боярки, Борисполя, Броварів, Бучi, Василькова, Ворзеля, Глевахи, Ірпіня, Немішаєва, Українки, Чабанів, Щасливого та інших містечок–супутників.

Навіщо нам ці цифри?

Дуже важливо знати справжню статистику й об’єктивне число населення, переконує «УМ» Максим Стріха, вчений–фізик і києвознавець. «Виходячи з цього, розраховують кількість дитячих садочків, шкіл. Служби вивезення сміття розраховують свій графік, та багато інших комунальних, культурних та соціальних параметрів будують свою роботу виходячи з кількості населення міста. Знаючи динаміку розвитку міста, можна більш оптимально планувати площу і будівництво нових «спальних районів», ширину їхніх вулиць тощо, — аргументує Максим Віталійович. — Якщо навіть за моїми скромними підрахунками, нас, киян, реально більше на півмільйона вдень (тобто плюс ті люди, які приїздять до Києва працювати), то уявляєте, скільки неврахованого комунальниками сміття залишається на вулицях міста?!».

Безліч факторів заважають правильному оцінюванню кількості населення. Фінансова криза, втрата монополізації деяких підприємств та значна частина людей, які в Києві бувають лише вдень, — це все сплутало карти дослідникам. Скільки б нас не мешкало в столиці, а фахівці вже з упевненістю заявляють: комунікації та інфраструктура міста захлинаються від перенавантаження. Недостача доріг та мостів, відсутність ліній метро на Троєщині та в інших густо заселених районах, через що люди проводять по дві години на день у дорозі, а то й більше. А це, замисліться, загалом складає півмісяця чистого часу на рік! Брак садків та шкіл, батькам доводиться давати хабара та записувати свою дитину ще до її народження. Єдине, чого в нас удосталь, — так це розважальних та торговельних центрів, але чомусь саме їх увесь час будують на місці пам’яток старовини, як на Андріївському узвозі чи біля станції метро «Театральна». За офіційними прогнозами КМДА, до 2025—2026 років кількість жителів міста зросте приблизно до 4 мільйонів...

 

ДО РЕЧІ

Наступний всеукраїнський перепис населення мав відбутися цього року. Хоча вже виникають сумніви, чи зможе Україна впоратися з такою кількістю подій за один рік. Євро та вибори, швидше за все, змусять перенести перепис, неофіційно підтвердили «УМ» у Держ­статі. Ймовірніше, перепис населення пройде наступного року. Відомо, що анкету для перепису розширено: у 2001 році вона складалася з 14 пунктів, а зараз — із 27. Окрім дати і місця народження, громадянства і національності, в людей питатимуть про рідну мову та економічний стан.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>