Желейно–полуничний торт.
Усе більше червоних ягідок у формі сердечок дозріває на грядках. І в магазинах та на ринках ціни на полуниці поволі, але повзуть униз. Отже, час подумати, що незабутньо смачного зготувати з нинішнього урожаю, щоб у полуничний сезон посмакували домочадці, і зробити хоч трохи смакоти про запас.
Запечені з білками полуниці мені подобаються ще зі студентських років. Бо хіба можна забути той полунично–сесійний період, коли ти переживаєш і радієш, а пройшовши черговий етап, щасливим повертаючись з іспиту, як винагороду за старання купуєш собі слоїчок червоних запашних полуниць?! Прибігаєш, нашвидкуруч миєш ягоди і викладаєш на змащене маслом деко, зверху виливаєш крем з білка і цукру (пропорції залежать від уподобань й актуальності прагнення мати струнку фігуру) — і в духовку, розігріту до середньої температури. Коли на нехитрому десерті утворювалася хрумка скоринка і я виймала той смаколик — наставало свято студентської душі!
Як на мене, трохи не казковим є смак тертого пирога з полуницями, верх якого з тим самим — з юності — білковим кремом. Печеться швидко, і в роті просто тане. Тісто готується — як на будь–який тертий пиріг. Щоб спекти його великим (аби вистачило всім, бо розмітають ще гарячим), беру 3,5 склянки борошна, висипаю в миску, додаю відразу пакетик розпушувача для тіста, ставлю тертку і тру туди пачку вершкового масла з холодильника (або гарної якості маргарину). До речі, щоб добре масло терлося, якщо не знаєте, його слід періодично «вмочати» в борошно. Далі вимішую масло з борошном до однорідної маси, додаю склянку цукру, трохи менш як 0,5 чайної ложки солі, перемішую і роблю заглиблення всередині тіста. Додаю туди 2 яйця, 2–3 столові ложки сметани, дуже старанно вимішую і ставлю в холодильник приблизно на годинку. Потім ділю тісто на дві частинки. Одну ставлю на півгодинки в морозилку, іншу розкачую і викладаю на дно дека, щоб було якомога тонше. Не забуваю пальцями зробити бортики коржа. Далі — мию, нарізаю і викладаю полуницю, дістаю тісто, яке у морозильці, натираю його на велику тертку і викладаю на полуницю. Відправляю пиріг у духовку, розігріту до середньої температури, хвилин на 20. Тим часом збиваю три білки яєць з цукром чи цукровою пудрою (0,5 склянки), вичавлюю у масу трохи соку лимона. Готовий крем викладаю на пиріг. Ще хвилин 15, і за запахом ви визначите, що час усіх скликати до столу.
Вареники з полуницями — цю страву я пам’ятаю ще з дитинства. У сезон полуниці з цукром і сметаною були нашим улюбленим сніданком, тому для мене ніколи не були складними загадки на кшталт: «Зелененькі капелюшки,//Із суничкою — подружки.//Любить плавати в сметані// Ця смачна пузата пані». Коли мама казала нарвати полуниць для вареників, я вибирала маленькі ягідки, щоб менше різати, а великі якось самі по собі відразу потрапляли у мій рот. Вареники, як правило, варили ввечері — небагато, бо вони смачніші свіжими, гарячими. Родинний рецепт нескладний. Брали літрову банку борошна, чайну ложку соди гасили у склянці кислого молока чи сироватки, додавали дрiбку солі і розкачували тісто. Цю нехитру процедуру навіть ми, малі, легко робили. Потім формували качалочки тіста, різали їх на шматочки — не дуже маленькі, бо вареники з ягодами ліплять зазвичай немаленькі, клали туди майже чайну ложечку цукру і — скільки вміститься — нарізаних полуниць. Мама заздалегідь ставила на плиту воду. Бо вареники слід класти в окріп відразу, як зліпили. «Бо будуть плакати», — пояснювала ненька, маючи на увазі, що полуниця швидко пустить сік і вареники «розклеяться». Варять вареники не більше 5 хвилин. Далі їх треба на повітрі трохи підсушити, а щоб не склеїлися у полумиску, пересипати цукром. І відразу на стіл. І щоб там уже була сметанка!
Хто хоче зготувати про запас густий яскравий запашний джем iз полуниць, почистіть ягоди, помийте їх і засипте цукром у пропорції 1:1. Залиште постояти ніч, щоб утворився сік, а зранку ставте спочатку на півгодинки на повільний, а потім — на сильніший вогонь. Наприкінці на ягоди витисніть сік лимона, а кому подобається полуниця ванільна — вкиньте дрібку ваніліну. Не забувайте час від часу помішувати вариво і знімати піну. Хто хоче, щоб колір джему i його аромат збереглися максимально природними і на довший термін, варіть джем у три прийоми по 10 хвилин, даючи перерву на час, поки він остаточно прохолоне. Готовність джему легко визначити за краплею: час знімати тоді, коли вона не розтікається по тарілці. Насамкінець смакоту розливають у стерилізовані банки і закручують. Перевертати банки не потрібно.
Якщо хочете, щоб полуниці були як з грядки, але у випічці, готуйте желейно–полуничний торт за рецептом Марини Суржок з міста Сміла, що на Черкащині. Найперше треба підготувати ягоди. Півкілограма красивих полуниць переберіть, помийте і покладіть у глибоку каструлю, присипавши їх цукром (0,5 склянки). Повернетеся до них години через дві, коли вони почнуть пускати сік. А зараз — швидко готуємо бiсквітне тісто: добре розтираємо 3 яйця з цукровою пудрою (3 столові ложки) і додаємо до маси 2 склянки борошна. Велику круглу форму для випікання застилаємо пергаментним папером, виливаємо туди тісто і випікаємо бісквіт на помірному вогні. Виймаємо і кладемо в глибоку посудину, щоб охолонув. Тим часом готуємо крем: збиваємо 4 жовтки зі склянкою цукру, додаємо 4 столові ложки борошна і півсклянки молока, все знову старанно збиваємо вінчиком і варимо на помірному вогні до загустіння, постійно помішуючи. Вимикаємо вогонь і, додавши дрібку ванільного цукру, продовжуємо помішувати, щоб не утворилася шкірочка. Далі охолоджений крем виливаємо на охолоджений бісквіт. Ну а потім — черга за полуничками. Вони саме мають почати пускати сік. Тож рідину швиденько зливаємо, а ягоди викладаємо на крем. Із соку готуємо желе — додаємо по півсклянки води і цукру, сік половини лимона і доводимо до кипіння. У холодній кип’яченій воді замочуємо 10 г желатину, даємо йому розбухнути і розчиняємо в гарячому сиропі. Готове желе охолоджуємо і заливаємо торт так, щоб повністю покрити полуниці. Подавати на стіл це кулінарне диво можна відразу, як застигне желе.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
