ПЕСТОщі для рецепторів

Кожна господиня знає, що будь­яка страва без вишуканої заправки — «макарони макаронами» чи «картопля картоплею». А якщо зелене салатне листя не здобрити соусом?! Тож сьогодні акцент — на приправах.

Для макаронів і рису

Ощадливий варіант приготування рису з морепродуктами, коли відварені майже до готовності зернинки додаєш у соус iз кальмарами. Для початку треба швидко (щоб кипіли не довше однiєї хвилини) відварити морожені чи свіжі трубки кальмарів (200—300 г) і залишити їх охолоджуватися. На олії (смачно, коли взяти трохи оливкової, трохи — соняшникової) спасерувати до прозорості подрібнений зубчик часнику та цибулину, до яких у середині процесу додати дрібні кубики однiєї морквини, за бажання — півбанки консервованої кукурудзи. Поставити варити рис. Кальмари нарізати кубиками. Рис із ще твердою серединкою відцідити. До овочів на сковорідці додати або якісне сухе біле вино (100 г) і перемішувати усе кілька секунд, щоб випарувався спирт, або овочевий (курячий) бульйон, або просто окріп. Викласти рис. За смаком посолити, додати чайну ложку куркуми, трохи чорного меленого перцю. Насамкінець швидко, щоб не стали резиновими, викладаємо кальмари, притрушуємо посіченою петрушкою, перемішуємо і подаємо до столу.

Якщо ви любите італійські макарони, приготуйте до них вишуканий крем­соус із горгонзоли — м’якого сиру з блакитно­зеленими смужками корисної плісняви. На порцію макаронних виробів iз твердих сортів пшениці у 500 г вам для соусу знадобиться: 200 г горгонзоли (можна взяти рокфор), 15 г вершкового масла, стебло селери, половина цибулини, півсклянки вершків, 150 г молока. Спочатку міксером треба збити сир, вершкове масло, подрібнені селеру і цибулю, додавши до них дрібку меленого чорного перцю. Коли маса стане однорідною, додавайте вершки та молоко, якщо хочете — ще варений жовток, і продовжуйте збивати кілька секунд. Ось це і все. Соус лише залишилося додати до відварених макаронних виробів, добре перемішати і притрусити зеленню петрушки.

Для спагеті (на 500 г) можна приготувати простий томатний соус. Для його приготування потрібні: 5 столових ложок оливкової олії холодного віджиму, 3­4 зубчики часнику, 500 г помідорів, кілька листочків базиліку, 0,5 чайної ложки цукру, сіль, чорний мелений перець. Розігрійте олію у сковорідці, кілька секунд обсмажте цілі зубки часнику, якщо збираєтеся їх виймати, або подрібнені. Покладіть у сковорідку кубики помідорів та базилік, додайте сіль і цукор, зменшіть вогонь і тушкуйте, періодично перемішуючи, 20—25 хвилин. Наостанок залишилося покласти у сковорідку відварене спагеті, притрусити перцем, швидко перемішати і викладати на тарілки. Страва буде по­італійськи довершеною, коли її зверху щедро притрусити тертим сиром пармезан.

Ще один соус — із консервованих помідорів. Потрібно: 5 столових ложок олії, 15 г вершкового масла, 2­3 цибулини, 50 г свинячої грудинки, 300—400 г консервованих помідорів без шкірки, 5­6 листків базиліку. Спочатку у сковороді треба розігріти олію з маслом, покласти грудинку та тонкі кільця цибулі. Коли все почне підрум’янюватись, якщо ви любите гостру їжу, додайте подрібнену третину стручка гострого червоного перцю, порізані помідори, базилік та сіль за смаком. Потушкуйте хвилин 15 — і соус готовий. Найкраще поєднання — із неперевареними макаронними виробами і тертим твердим сиром.

До речі, усі вищеописані соуси для макаронних виробів гармонійно поєднуються з рисом, відвареним за принципом «з твердою серединкою».

Універсал

Є соуси, які смакують із кожною стравою, до якої його не додаси. Наприклад, «Песто». Ним можна заправити салат, додати його до спагеті, м’яса або риби. Щоб зготувати «Песто», потрібно 2 пучки базиліку, пучок петрушки, 70—80 г сиру пармезан або будь­якого іншого твердого сиру, 2 столові ложки кедрових горішків (можна замінити волоськими), 3­4 зубчики часнику, 100—120 мл оливкової олії. Базилік і петрушку треба вимити і висушити, сир натерти на дрібну тертку, часник подрібнити. Горішки можна не обсмажувати. Усе подрібнюють у блендері чи розтирають у ступці. Готовий соус можна зберігати у холодильнику до 5 днів або до місяця — у морозильнику. До речі, за цим принципом можна зготувати дещо інші соуси, замість базиліка поклавши 2 частини кінзи та одну частину петрушки, або 2 частини шпинату та одну — базиліка.

Для риби і м’яса

Якщо хочете додати смаку «прісним» рибі чи м’ясу, спробуйте приготувати соус із листя коріандру (кінзи). На пучок пряної трави потрібно сік половини лайма чи лимона, столову ложку солодкого соусу чілі, 1­2 подрібнені зубки часнику (чи чайну ложку сухого), 2 чайні ложки меду, 0,5 чайної ложки цедри лайма, 100 г олії (соняшникової, арахісової чи оливкової), сіль і чорний мелений перець за смаком. Усі інгредієнти треба скласти у блендер і збити до однорідної консистенції.

Гремолата — це ароматна приправа з лимонної цедри, часнику та петрушки. Її обов’язково подають до італійської печені з телятини. Вона також прекрасно гармоніює з відбивними зі свинини та яловичини, зі стравами з курки та морепродуктів і просто із запеченою картоплею. Цедри лимона (без білого прошарку) та подрібненої петрушки беруть по 2 столові ложки, а подрібненого часнику — 1.

Якщо проявити фантазію, то прості чи складні соуси кожна господиня може зробити з підручних продуктів, орієнтуючись на вподобання тих, кому готує. Інгредієнтами для соусів можуть бути і зелень, і коренеплоди, й екзотичні фрукти. Експериментуйте!