Партія чинного канцлера ФРН Ангели Меркель зазнала чергової поразки. Цього разу особливо прикрої: її Християнсько–демократичний союз минулої неділі програв на місцевих виборах у найбільш населеному (18 мільйонів мешканців) та економічно розвиненому німецькому регіоні — землі Північний Рейн–Вестфалія. Трохи більше 26% голосів — це найгірший у повоєнній історії результат правлячої політичної сили на виборах до місцевого ландтагу (парламенту). Після оголошення результатів міністр екології в уряді Меркель Норберт Реттген подав у відставку з посади голови регіонального осередку ХДС.
Натомість у таборі опозиційних соціал–демократів — свято: вони здобули понад 38% голосів. Оскільки «Зелені» (офіційна назва «Союз–90/Зелені»), які були в коаліції з соціал–демократами у попередньому складі ландтагу, здобули понад 12%, спільно вони знову зможуть сформувати уряд у найбільшій федеральній землі Німеччини. Такий результат дає лівим нові підстави атакувати європейську політику «затягування пасків», ідеологом якої є Меркель.
Уже не вперше «сюрпризом» місцевих німецьких виборів стала Партія піратів. Набравши понад 8% голосів, вони вперше потрапляють до парламенту Північного Рейну–Вестфалії, розташованого в Дюссельдорфі. До слова, європейських «піратів» можна порівняти з українськими «противсіхами» — за цю партію голосують переважно ті виборці, яких не задовольняють ні правляча, ні опозиційна партії.
Опозиція та значна частина політичних аналітиків сходяться на думці, що позавчорашні вибори стали черговим плебісцитом на тему політики та методів Ангели Меркель у боротьбі з економічною кризою. Виборці чітко відхилили її програму. І так, очевидно, станеться й на чергових парламентських виборах наступного року.
ФАКТОР ІММІГРАНТІВ
Як наголошує «Німецька хвиля», під час передвиборної кампанії німецькі політики особливу увагу звертають на мігрантів. У Північному Рейні–Вестфалії їх чимало — 4,1 мільйона жителів цієї федеральної землі походять з родин іноземців. Половина з них, тобто майже 15% усіх виборців цієї землі, має право голосу. Найбільш чітко у своїх вподобаннях визначені іммігранти, які мають турецьке коріння. Автори дослідження Дуйсбурзького центру турецьких студій та вивчення інтеграції ще раніше дійшли висновку, що 37% виборців з турецької громади віддали б свої голоси СДПН, 20% — «зеленим», та лише 4% — ХДС. Такі чіткі партійні уподобання є цілком логічними, адже як соціал–демократи, так і «зелені» записали в своїх програмах чимало вимог населення турецького походження. Обидві ці політичні сили доброзичливіше ставляться до прагнень Туреччини приєднатися до ЄС, ніж християнські демократи й ліберали.