Стандартного набору страв, що утворюють традиційну американську кухню, немає. Смачне життя цієї країни формувалося й продовжує формуватися під впливом соціально–політичних процесів. До казанка з наліпкою «американська кухня» вкладають свої інгредієнти італійці, японці, китайці, тайці, мексиканці, французи, турки, індуси і ще багато народу. Хтозна, може, через кiлька років в Америці однією з найпопулярніших страв стануть вареники — варто лише підприємливому українцю відкрити відповідну мережу фастфудів і провести вдалу маркетингову кампанію. Прив’язаність населення до того чи іншого раціону варіюється від штату до штату. На півдні Каліфорнії, де сильні мексиканські традиції, є багато фастфудів і ресторанчиків, що пропонують саме мексиканську їжу. Натомість такого мексиканського різноманіття немає в Нью–Йорку — там, як показував нам серіал «Друзі», полюбляють китайську їжу. У Саванні (штат Джорджія) смакують варенi креветки, краби, лобстери з кукурудзою та розтопленим маслом.
Утім є один базовий елемент, що об’єднує всю багатолику американську націю. Це — гамбургер, бургер, сендвіч. У класичному вигляді — шматок м’яса між двома шматками хліба з додаванням зелені, овочів, приправ і соусів. Вірність американців німецькому бутерброду здається вічною і незрадливою, тому вегетаріанці замінюють м’ясо соєвими продуктами, прихильники здорового способу життя використовують хліб із борошна грубого помолу та з додавання насіння чи горіхів, дієтологи ж радять замінити шкідливу просмажену свинину на ніжну курятину. «Тепер ти справжня американська дівчина — їси бургери і смажену картоплю», — жартувала мама мого хлопця, коли я наважилася нарешті під кінець своїх американських канікул замовити те, що їла здебiльшого в готельному ресторані. Здоровенний сендвіч — солідний шматок курятини, салат–латук, в’ялені помідори і тягучий солодкий соус теріякі посеред пухкої булки — важко було вкусити одним махом. Правило «розмір має значення» — особливість американської кухні, яке, проте, підтримують не всі американці (це стосується як страв, так і напоїв). Власне, багатогранний смак того теріякі–сендвіча змусив мене змінити ставлення до бургера, який ми звикли куштувати у «Макдональдзi»: ця страва може бути різною і не мати нічого спільного з нудною булкою з фастфуду, окрім форми. Знову ж таки, мій теріякі–бургер був репрезентантом американської поліетнічності: гамбургер — німецького походження, в’ялені помідори — італійського, теріякі–соус — із Японії. А походження картоплі фрі (американською French fries) загубилося десь у Західній Європі.
Популярним серед американців також є вживати багато рідини. За сніданком звичайну, а то і більшу чашку прийнято наповнювати по кілька разів. Якщо пити прохолодні газовані напої, то зазвичай зі стаканів medium чи large розмірів. Те саме з кавою, какао, капучино, мокачино «на винос». Прихильники здорового способу життя не обходяться без запасної пляшки води — не менше двох літрів на день. А ввечері можна себе побалувати пивом у пабі з друзями. І не вірте байкам, що пиво в Америці нікудишнє. Так — якщо говорити про Budweiser у пляшках. Ні — якщо про різномаїття світлого, темного, нефільтрованого пива, елю в кнайпах. Часто заклади пропонують свій власний продукт: ресторан у Лас–Вегасі мав у меню з десяток пивних позицій. А маленький паб у Нью–Йорку ніколи не забудеться через смак Captain Lawrence. Пити після цього наше, вітчизняне, вибачте, просто неможливо.