Сьогодні по обіді почнеться засідання Комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України. Питання номер один порядку денного — розгляд подання Генпрокуратури щодо одержання згоди парламенту на притягнення депутатки Юлії Тимошенко до відповідальності та її арешт.
За великим рахунком, це вже шоста спроба відомства на вулиці Різницькій забрати в Юлії Володимирівни депутатський імунітет та надягнути на опозиціонерку наручники. Досі жоден Генпрокурор (а їх за час «посиленої уваги» до Тимошенко змінилося вже троє) не спромігся перевести пані Юлю з парламентського статусу в тюремний. Нагадаймо, що в ті два місяці, коли Тимошенко «гризла нари» Лук'янівського СІЗО, вона не мала депутатської недоторканності, бо віддала перевагу перед депутатством роботі в Кабінеті Міністрів із Віктором Ющенком.
Якщо й раніше мало хто з обізнаних на реальній ситуації людей сумнівався, що претензії так званих «правоохоронців» до Юлії Володимирівни пов'язані з політичною боротьбою і є додатковим аргументом «силовиків» у владному тиску на Тимошенко, то тепер сумнівів у саме такому призначенні прокурорських подань не лишилося зовсім.
Адже «справа «ЄЕСУ», за якою раніше могли звинувачувати конкретно лідерку БЮТ, в Україні вже фактично почила в Бозі, а тут ще й каліфорнійські судді, розглядаючи справу екс-Прем’єра Павла Лазаренка, свого часу близького до леді Ю., зняли обвинувачення з його колишньої соратниці. Відповідно ж до міжнародних договорів, за одне й те саме в двох країнах не судять. Тож вельми симптоматично, що на білий світ саме в «час ікс» було витягнуто нове звинувачення проти Тимошенко, з яким уже знайомі глядачі центральних «темникових» телеканалів, контрольованих соціал-демократами (о). Ідеться про підпільний відеозапис, оприлюднений таким собі Володимиром Боровком, нібито помічником Ю.Т., котрий звинувачує шефиню в спробі дати через нього хабара суддям. Тимошенко нібито намагалася таким чином «викупити» з-за грат свого свекра й головного бухгалтера «ЄЕСУ». 19 травня ГПУ оперативно порушила проти лідерки БЮТ кримінальну справу за ст. 369 Кримінального кодексу.
Назвати дії прокуратури непрофесійними не повертається язик, адже, розуміючи, що для ГП і її безпосереднього куратора посадити Тимошенко — питання принципу, доходиш висновку, що ці панове не зупиняться перед жодними правовими перепонами. Зауважмо, що прокуратура порушила кримінальну справу, навіть не знаючи, чи справжня та відеоплівка. (Порівняймо ситуацію з «касетним скандалом», коли ГП навідріз відмовлялася відкривати справу проти чільних державних діячів у справі вбитого журналіста Гонгадзе, — тоді були схожі записи, лише аудіо, а не відео, до того ж надходили подання від конкретних потерпілих осіб. А в скандалі з «плівками Боровка» немає жодних потерпілих, до того ж невідомими залишаються судді, котрим нібито готувався хабар. Зауважмо, до того ж, що саме Боровко, сидячи ближче до «прихованої камери», виводив «відеорозмову» на тему грошей, тоді як людина, схожа на Тимошенко, акцентувала увагу на «чесних людях»).
Але навіть якщо припустити, що ці плівки справжні (знову-таки, прокуратурі для доведення цього факту вистачило й місяця, тоді як «плівки Мельниченка» лишаються «недоведеними» майже чотири роки, з'їдаючи значні бюджетні суми), Різницька не мала підстав тягти Юлю до криміналу. Адже прямим доказом у кримінальній справі така плівка може бути лише в тому випадку, якщо зйомку санкціонував суд за поданням слідчих, котрі ведуть конкретну справу проти конкретної підозрюваної особи. Звісно, такого суддівського рішення про ведення спостереження проти народного депутата України Юлії Володимирівни Тимошенко досі ніхто не продемонстрував. Тобто запис незаконний. І це не завадило прокурорським церберам по-новій спускати всіх собак на даму-опозиціонерку, хапаючись за соломинку прихованої камери чи підробного відео, не провівши перед цим жодної перевірки, не викликавши Юлю на співбесіду, опитавши свідків, не виходячи ні з якої презумпції жодної невинуватості. Всупереч нормам Кримінально-процесуального кодексу — арештувати Тимошенко, та й квит. І саме для цього у ВР уже новий Генпрокурор подав перше у своїй кар'єрі подання проти Юлії Володимирівни.
Тактику Різницької збагнути нескладно, тим паче що це, власне, тактика іншої владної вулиці — Банкової. Факт активної пропагандистської кампанії проти лідерки БЮТ підтверджують щоденні сюжети на УТ-1, «Інтері» та їм подібних каналах, що керуються «темниками». Суть і мета одна: Тимошенко — порушниця закону, вона має сидіти в тюрмі, що й підтверджує взятий нами в полон «язик» — «глас народу». Дідусь із київської вулиці в білій футболці з рейверським візерунком телеглядачам уже просто набрид, але «темникотворці» вперто тулять його фізію у відеоряд супротивників Тимошенко. Саме в ці дні Юлія Володимирівна має остаточно підписати з Віктором Ющенком угоду про принципи перед- і післявиборчої співпраці, і влада силкується будь-що роз'єднати опозиційну двійку. Якщо четвірка («НУ», БЮТ, СПУ, КПУ) ділилася навпіл грошима й хитрими політтехнологіями, то останнього Ющенкового союзника президентські «адміністратори» прагнуть відсікти силою. Жорстоко «наїхати» на Тимошенко й змусити її не підтримувати Ющенка, а саму висунутися в президенти, щоб набути недоторканність уже не на правах депутата («кризові менеджери» сподіваються, що парламент таки проголосує за позбавлення Ю.Т. імунітету), а на правах кандидатки в президенти. Ну й заодно, якщо Юля Володимирівна не зважиться на такий необачний хід або все ж збереже статус народного обранця, очорнити її головного політичного партнера — того ж Віктора Ющенка — іміджем цієї самої «злодійки»-Тимошенко.
Тепер багато чого залежить від позиції парламенту. А спочатку — від Регламентного комітету, який, як зазначено вище, засідатиме сьогодні. Саме комітет на чолі з комуністом Валентином Матвєєвим має вирішити, чи вносити подання з ГП на розгляд сесійної зали, чи повернути назад на Різницьку. Попередні подібні цидули від Святослава Піскуна комітет завертав. Але тепер відкрилися нові обставини. Варто зазначити, що раніше поміж 11 членів регламентного комітету ВР була тверда опозиційна більшість — 3 комуністи, 3 БЮТівці, 1 «нашоукраїнець» і 1 соціаліст. Але віднедавна співвідношення змінилося. По-перше, 12-м членом РК став новообраний депутат від СДПУ(о), кримський лідер соціал-демократів Медведчука Юхим Зісйович Фікс. А по-друге, змінилися комуністи. Останнім часом особливої моральності в їхній участі у важливих для Банкової голосуваннях не видно й близько. Скажуть «згори» «завалити» колишню партнерку по акції «Повстань, Україно!» — однопартійці Симоненка і бровою не поведуть, виконають. Тим паче що навіть один із лідерів Компартії, перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк, позавчора зазначив, що «питання Тимошенко» потрібно нарешті винести в залу для подальшого голосування. Щоправда, зауважмо, є ще один «антивладний» член регламентного комітету — активний депутат із групи «Центр» Василь Гаврилюк, котрий останнім часом голосує всупереч лінії Банкової. Можливо, саме він завадить початку судилища над Юлією Володимирівною у ВР.
Але в будь-якому разі навіть у винесенні цього резонансного питання «під купол» владі ще потрібно буде набрати 226 голосів. А це вельми непросто. Адже йдеться про приміряння даної ситуації на себе дуже багатьма нардепами. Тому не дивно, що навіть «більшовики» — Микола Гапочка від групи «Союз», Валерій Пустовойтенко від НДП-ПППУ, Михайло Гладій від «аграріїв» — висловилися проти позбавлення Тимошенко недоторканності. Голова Верховної Ради Володимир Литвин також захищатиме Юлю від подання Генпрокуратури, про що прямо заявив на недавній прес-конференції («Моя позиція залишається незмінною: потрібно захищати кожного народного депутата»), хоча, кажуть, і мав через це додатковий головний біль від Банкової. Само собою, лідер «Нашої України» Віктор Ющенко теж за Юлю. Днями він звернувся до керівників інших фракцій парламенту з проханням не підтримувати подання Генпрокуратури.
Член регламентного комітету і фракції БЮТ Степан Хмара вчора в інтерв'ю «УМ» заявив, що подання ГП є «порушенням елементарних правових норм» і «провокацією чистої води», але поки що не захотів прогнозувати розгляд цього питання на комітеті.
Справді, ситуація дещо небезпечна, адже йдеться про позицію не президентської більшості в її «чистому» вигляді (якої насправді не існує), а про формат «недобільшість плюс комуністи». Це саме те питання, яке вкотре може дати зрозуміти, хто є хто в українській політиці і чому вони бояться Тимошенко та Ющенка.