Якось так в Україні повелося, що зазвичай збирають саме «березові сльози», хоча сік клену набагато смачніший. «В ньому — більше цукру, — пояснює досвідчений натураліст і мисливець Юрій Руденко, коли ми підходимо до дерева. — Крім того, у ньому багато кальцію, калію та заліза. Якщо пити його свіжим, то про весняну депресію та авітаміноз забудете».
Отвір невеличким свердлом в дереві вже зроблений і сік швидко скапує у слоїк по жолобку, злегка забитому під отвором. Коли сезон збору закінчиться, пошкодження у дереві обов’язково треба замазати глиною, щоб дерево не «захворіло». Такий спосіб збирання соку завдає мінімум шкоди дереву. Для того, щоб це заняття було законним, треба взяти у найближчому лісництві копійчаний дозвіл. Там же підкажуть, де ліпше збирати сік.
Найвідоміший рецепт збереження цілющої сили кленового соку — зробити з нього сироп. «Сік слід налити в емальовану каструлю та варити на маленькому вогні, поки він не загусне, — розповідає співрозмовник. — Його можна використовувати як смачну приправу до багатьох солодких страв чи використовувати такий сироп для маринування м’яса. До прикладу, якщо замарнувати курятину, то смак страви буде витончений та ніжний».
«Мій улюблений рецепт — кленовий сік iз медом і сухофруктами, — усміхається пан Юрій. — До літру соку додаємо ложку меду та жменьку сушених яблук, груш та сливок і настоюємо два тижні». Ще можна зробити «кленове шампанське». Нагріти літр соку до 35 градусів, додати 15 грамiв дріжджів, цедру лимона та кілька родзинок. Далі охолодити, накрити марлею та дати постояти тиждень–два.
Більш як двадцять років триває екологічна сага про забруднення території на кордоні Молдови (Сороки) й України (Цекинівка, Ямпільський район ) через річку Дністер. І весь цей час — лише перемовини, передмови й постскриптуми. А тим часом зношена труба промислових відходів завдовжки 6,2 км через Дністер продовжує забруднювати басейн річки як на території Вінниччини, так і нижче за течією — в Одеській області. >>
Найчастіше ущерть переповнені сміттєві звалища в Україні гниють десятиліттями через відсутність коштів на їх впорядкування. Але в Люботині, де полігон твердих побутових відходів (ТПВ) скоро дійде до будинків містян, сталася нетипова як для вітчизняних реалій історія. >>
У нашому світі мешкає приблизно 40-45 тисяч видів павуків, а їхня кількість така велика, що кожна людина на відстані п’яти метрів біля себе знайде цю істоту. Науковці вивчають унікальні властивості павутини та, ґрунтуючись на дослідженнях, розробляють надміцні волокна чи біоматеріал, на якому зможуть вирощувати людську шкіру. >>
Перший фестиваль шкільних лісництв відбувся на Черкащині. Участь у ньому взяли десять команд, по одній від кожного лісгоспу. Під час фестивалю школярі, а всі команди прибули у спеціальній формі, придбаній лісництвами, наввипередки демонстрували свою любов та шану до лісу. >>
Пожежі торф’яників були однією з головних тем упродовж тривалого часу для значної частини українців. Благо, забруднене повітря, яке перевищувало навіть у деяких районах столиці норму в 6 разів (зрозуміло, у навколокиївських епіцентрах загорань ситуація була ще гіршою), почало приходити в норму. >>
