Рік російської міфології

10.04.2012

9 квітня 1989 року, в розпал горбачовської «перебудови», імперія вишкірила зуби і явила свою справжню потворну сутність. Того недільного вечора було жорстоко придушено мирну демонстрацію в Тбілісі. «Омонівці» та армійські підрозділи перекрили виходи з центральної площі грузинської столиці, де кілька днів тривав велелюдний мітинг на підтримку суверенітету Грузії. Несподівано військові напали на людей і почали бити їх саперними лопатками. Кривава бійня сколихнула громадськість. Владі довелося погодитися на створення депутатської слідчої комісії. Винними було названо керівників компартії Грузії Патіашвілі та Нікольського і генералів Родіонова та Кочетова, хоча рішення такого рівня ухвалювалися тільки з санкції вищого керівництва держави. Перед тим влада вже вдавалася до насильства в Алма–Аті, коли в грудні 1986 року казахські студенти протестували проти призначення очільником компартії Казахстану невідомого в республіці росіянина, а також 1988 року в єреванському аеропорту, Вільнюсі, Мінську та Куропатах. 1 грудня 1989 року гумовими кийками били демонстрантів у Львові. Тож коли про якогось царя чи генсека російські історики кажуть, буцімто він ліберал, не вірте: ліберальних імперій не буває, принаймні в Росії.

10 квітня 1945 року на ближній дачі в Кунцево відбулася розмова Сталіна з патріархом Алексієм І. Російській православній церкві було відведено важливу роль в упокоренні країн Центральної Європи, що опинилися в радянській сфері впливу, особливо православних Болгарії та Румунії, а також на західних теренах України та Білорусі. Цю роль РПЦ намагається відігравати й нині, коли минуло понад 20 років після розпаду СРСР.

10 квітня 1966 року український поет і перекладач Святослав Караванський звернувся до голови Ради Національностей Верховної Ради СРСР з клопотанням, у якому викривав практику дискримінації за національною ознакою, що тривала і після смерті Сталіна. Вперше Караванський був засуджений у 1945–му до 25 років позбавлення волі (на момент арешту Святославові було 24 роки) за участь в українському визвольному русі на півдні України. Звільнений у грудні 1960 року, він знову потрапив за ґрати в листопаді 1965–го — «досиджувати» попередній термін, бо турбував владу листами та заявами з приводу русифікації України. Отже, згадане клопотання Караванський писав в ув’язненні. Однак парадоксальність ситуації не в цьому, а в тому, що в клопотанні «націоналіст» Караванський звертає увагу на дискримінацію не лише українців, а й кримських татар, німців Поволжя, євреїв, чеченців, інгушів, калмиків, карачаївців, молдаван, корінного населення Балтії, Західної України та Західної Білорусі, а «інтернаціоналістська» совєцька імперія відповіла йому новим судом та подовженням ув’язнення.

14 квітня 1856 року помер видатний російський філософ Петро Чаадаєв (нар. 1794 р.). Його «Філософські листи» відіграли значну роль у розвитку суспільної думки Росії. Перший iз них викликав лють імператора Миколи І. За його наказом часопис «Телескоп» було заборонено, редактора вислано, цензора звільнено з роботи, а Чаадаєва оголошено божевільним. Тож Чаадаєв — фактично перший російський дисидент, чиє інакодумство кваліфіковано як психічний розлад. Згодом, в СРСР, така практика набула широкого розмаху. А причини царевої люті вичерпно розкрив письменник Євген Гуцало в книзі «Ментальність орди»: «Як істинно російська людина Петро Чаадаєв знав минуле Росії і ненавидів це минуле, і мав усі підстави для таких емоцій, — тож чи від того він перестав бути істинно російською людиною, російським патріотом? Ні в якому разі. Не гірше, ніж минуле, Чаадаєв знав сьогоднішній день Росії, пов’язаний iз придушенням декабристського повстання на Сенатській площі, з кривавим придушенням польського повстання, й зрозуміло, які емоції все це могло викликати в нього, хоч він не переставав від цього залишатися російською людиною. І, пророк Росії, він був здатен побачити й проаналізувати її майбутнє, а ми ж то сьогодні добре знаємо, яке то судилося майбутнє, і Чаадаєв виявився цілком об’єктивним у прозиранні в це майбутнє».

Далі буде.

Сергій БОРЩЕВСЬКИЙ,
письменник
  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>