Північна романтика, знята у Чернігові

Мізансцена, яку ми застали три днi тому на території Чернігівського тролейбусного депо, змусила засумніватися не лише у зафіксованій багато років тому системі паралелей та меридіанів, але й у правильності календаря, за яким живуть мешканці цього міста на Десні: усміхнені люди, обмотані мішурою, несуть ялинки, сніговик з вiдром на головi, засніжена земля і узори на вікнах... Невже чернігівці надумали вдруге зустріти Новий рік? Красномовною відповіддю на ці підозри були численні камери та софіти: в Чернігові знімали новорічну комедію. Робоча назва — «Полярний рейс». Це дебютна широкоекранна робота Сергiя Чекалова, вiдомого досi як телевiзiйного режисера. На скептичні репліки журналістів на кшталт «ви б іще на час цвітіння садів знімальні дні призначили» продюсер картини Дмитро Тулін (компанія Wise Vision) відповів так: «Йолки–2» знімали у серпні, і нічого, в кадрі — натуральна зима». Бюджет картини, за словами продюсера, не перевищуватиме двох мільйонів доларів.

Спецефекти, люди, діти, звірі...

Головний герой комедії — полярний льотчик, який їде до своєї родини, щоб зустріти Новий рік. Дорогою він по­трапляє в різні кумедні ситуації, а згодом з’ясовується, що йому довелося стати учасником шоу «Розіграш»... Фінал — з прогнозованим хепі–ендом: усі дочекалися одне одного, всі щасливі, радісні, закохані — ура! На головну роль у «Полярному рейсі» запросили одного з найпопулярніших російських акторів Єгора Бероєва («Турецький гамбіт», «Адмірал», «Тато», «Каменська», «Мами»...) Його дружину грає Юлія Снігирь («Залюднений острів»). Таке призначення викликало справедливе запитання: а що, в українську картину українських акторів запросити не можна було? Продюсери пояснили: в кадрі і на афіші їм потрібне медійне обличчя, оскільки прокат картини, яка на широкий екран вийде в останніх числах цього року, планується не лише в Україні, а й за кордоном.

Коли журналiсти побачили на знімальному майданчику красеня Бероєва — одразу погодилися, що цю роль має грати саме він. Високий, шляхетний, фактурний, і як же йому пасує ця куртка пілота — наче в ній народився! За сюжетом, він везе додому щеня лайки. Актор зворушливо притискав кошик з собачкою до грудей і у цьому пориві був дуже щирим...

Як розповіла виконавчий продюсер проекту Тетяна Смирнова, натуру в Чернігові вирішили знімати через те, що тут збереглися будинки радянської доби, а міські пейзажі не зіпсовані «дивами архітектури» зі скла і бетону... «Оскільки, за сюжетом, герой летить iз Півночі, то нам треба було знімати північний аеропорт, — розповідає подробиці знімального процесу Тетяна. — Його ми знімали в Ніжині. Там були шаман, чуми, собаки...У нас тут задіяні і каскадери — сьогодні якраз знімаємо трюки. Будуть різні спецефекти, будуть діти і звірі — сови, собаки, навіть ігуана...» Одна з найсмішніших ліній в картині, зізналася Тетяна, — лінія Дмитра Нагієва й Тетяни Орлової. За сюжетом, герой Дмитра симпатизує героїні Юлії Снігирь, а мама (Тетяна Орлова) намагається внести свої корективи у ці стосунки. Також у «Полярному рейсі» знімаються Семен Фурман, Олеся Жураковська, Тамара Яценко...Сьогодні зйомки в Чернігові завершуються і продовжаться вже в Києві.

Рівняння на прототип

У день прес–туру на знімальному майданчику мала б працювати і пишногруда спортсменка та співачка Анна Семенович, вона в «Полярному рейсі» — ведуча того самого розважального шоу. Але в кадр їй вдалося потрапити вже ближче до вечора. Та, з усього, у своїй гримерці Анна не дуже нудилася і журналістам приділила лише ті кілька хвилин, коли їй заплітали косу, щоб запевнити, що її епізод хоч і невеликий, зате буде одним із найяскравіших у фільмі.

Актор Михайло Тарабукін, навпаки, весь час був на виду, і з пресою спілкувався значно охочіше. «Ми з Сергієм Чекаловим (режисером стрiчки. — Ред.) великі друзі. Не лише у житті, а й у творчості, — розповiв Тарабукiн. — Моя роль у сценарії спочатку виглядала не дуже чіткою, бо мій герой — це як апендикс від головного героя, Ігоря. Як у фільмі «Близнюки» зі Шварценеггером і Дені де Віто, пригадуєте? Він крокує за головним героєм слід у слід, потрапляючи в такі ж самі смішні пригоди. Але якщо герой Бероєва — це благородний, з усіх боків позитивний чоловік, то мій має іншу долю: він втікає з в’язниці... Цей образ — як криве дзеркало головного героя. Він хоч і безпутний, але у нього добрі наміри, я думаю, глядач його полюбить».

«Треба, щоб новорічний дух відчувався у кожному кадрі, — розповідав про свої професійні клопоти художник Сергій Гавриленков («Сафо»). — Тому в нас скрізь горять вогники, носять ялинки, стріляють хлопавки, запалюють бенгальські вогні, падає сніг... Це найцікавіше для художника — створювати атмосферу, яку хочеться бачити режисеру. Сніг, який лежить, — штучний, паперовий, той, що падає, — з піни, коли такий «сніг» потрапляє на обличчя актора — він тане».

До речі, прототип героя Єгора Бероєва — iєрей Віктор Парандюк. Це реальна людина, яка мешкає у Вінниці. Священик, офіцер запасу, шістнадцять років був льотчиком. Байкер, хоч і не любить цього слова. Батько трьох дітей, чекає з дружиною на четверту... Спостерігаючи за зйомками, він задоволено посміхався. Мабуть, пригадував свою буремну молодість, коли величезні відстані й проблеми здавалися такими умовними, якщо ти дуже скучив за своїми рідними...