Учора нарешті було названо імена художників, твори яких наповнять грандіозний проект — першу Українську бієнале (Арсенале–2012). Виставка з досить похмурою назвою «Найкращі часи, найгірші часи. Відродження та Апокаліпсис у сучасному мистецтві» триватиме від 24 травня по 31 липня. Анонсом цієї події, непересічної для України за масштабом та вартістю, стане презентація «Золотого лотоса» корейського художника і дизайнера Цой Джонґ Хва на майдані Незалежності 7 квітня. Арт–акцію заплановано на 19.00.

Навряд чи вихід на провінційну сцену Івано–Франківщини героїв роману багаторічної соратниці Віктора Януковича Ганни Герман «Піраміди невидимі» «потягне» на подію в театральному житті країни, та приводом для різноманітних здогадок він уже став.

Якщо ви днями завітаєте до Будинку архітектора і побачите там актора Володимира Горянського в екстравагантному образі — не дивуйтеся. Епатажний грим, легінси з тунікою, строкате боа і височенні підбори — все це треба для роботи. Цьогорічний тріумфатор «Київської Пекторалі» Віталій Малахов репетирує виставу «Він — моя сестра». Тут у Горянського — роль трансвестита–життєлюба. Партнер Володимира у цьому спектаклі — російський актор Олексій Маклаков, широкій публіці він відомий як прапорщик Шматко із серіалу «Солдати». Також у цій антрепризі задіяні артисти київських театрів Василь Кухарський та Катерина Рубашкіна.

Ідемо з Мирославом середмістям Калуша. Пізній ранок. Ті, хто працює, — уже на роботі. Погода типово березнева, з дощиком, проте перехожих у центрі майже 70–тисячного міста не бракує. На превеликий подив, ніхто з моїм співрозмовником не вітається. Може, не впізнають його у непоказній в’язаній шапочці? А може, — дивуюся подумки — калушани не знають його в обличчя? Так і хотілося крикнути: «Люди добрі, та це ж — Мирослав Левицький, лідер «Братів блюзу»! Його ім’я у світі більш відоме, ніж прізвища всіх ваших мерів разом узятих, починаючи від часів заснування Калуша. А містові цьому — нівроку: перша письмова згадка датується 27 травня 1437–го».