Ґвалт, що вжахнув Україну

Відмучившись 18 днів в опіковому відділенні Миколаєва та Донецька, зґвалтована і спалена Оксана Макар померла в лікарні від важкої пневмонії: відмовили легені. Адже нещасна дівчина довгих 10 годин гола пролежала в мороз на вулиці. На такі пекельні муки дівчину прирекли троє покидьків iз цілком благополучних сімей. Усі ці дні ми, прості українці, затамувавши подих, стежили за тим, як відчайдушно бореться за життя Оксана. Люди так хотіли, щоб вона жила... Коли стало відомо про трагічний кінець, у багатьох, хто навіть не був знайомий з Оксаною особисто, защеміло серце. Гнів народного обурення вже не зупинити: у Миколаєві розпочався стихійний траурний мітинг пам’яті Оксани Макар, який незабаром стане всеукраїнським.

Жила тільки душа — легенi «згоріли» від пневмонії

Напередодні загибелі дівчини ЗМІ писали про те, що стан здоров’я Оксани покращився. А лікар дівчини, знаменитий хірург Еміль Фісталь, порадував пресу, що Оксана, мовляв, навіть зможе мати дітей. Якщо видряпається. Їй уже зробили кілька операцій і навіть помили голову — цю процедуру роблять тільки тим, хто впевнено йде на поправку. Що насправді в цей час переживала Оксана Макар? Та й чи дiйсно були в неї шанси вижити, маючи двосторонню пневмонію, зараження крові, обпалення кістки тазостегнових суглобів, понівечені вогнем нирки і печінку?

«Те, що ми бачимо, — це диво, — не зміг приховати правду Еміль Фісталь, — адже її травми не сумісні з життям. Чому вона живе — не розуміють самі лікарі. Але ми робимо все можливе для її порятунку. Кожен відвойований у смерті день — це вже наша перемога».

Так, дійсно, це були ті 18 днів, які вразили світ. Не тільки Україну, а й близьке і далеке зарубіжжя. Люди здригнулися, дізнавшись про трагедію, що сталася в українській глибинці. На порятунок кинулися всі небайдужі: відсилали гроші, приносили квіти та іграшки в палату Оксани Макар. Ми зробили все, що могли...

Виродки з пристойних родин

Оксана Макар народилася в селі Луч, яке раніше славилося на весь великий СРСР, адже тут стояла одна з найпотужніших «глушилок», що блокувала сигнали «ворожих» радіостанцій, — наприклад «Голосу Америки». Після появи на світ донечки родина її батьків швидко розпалася, а мати дівчинки Тетяна Суровицька була змушена боротися за своє існування. Коли жінка по молодості «влипла» у неприємну кримінальну історію, дідусь Оксани, вiдомий учитель Роман Банах, «викреслив» iз життя як свою непутящу дочку Тетяну, так і онучку. Дівчинку віддали в інтернат, звідки та регулярно втікала додому. Її відправляли в інший інтернат, подалі від рідної домівки. Але вона тікала й звідти. Дівчинка вже з 13 років пізнала «принади» вільного життя на вулиці. Матері було не до дитини — треба було якось влаштовувати власне життя. Зайнятися вихованням Оксани було нікому. Вона рано зрозуміла: якщо чогось хочеш, можеш отримати це від чоловіків.

У той нещасливий день, 8 березня, коли Оксана вирішить відпочити в кафе «Рибка», це коштуватиме їй життя. Вона познайомилася з хлопцями, які добре виглядали, і повірила, що перед нею «цілком пристойні» парубки. Пізніше напишуть, що Оксана вимагала у хлопців... сік і бутерброд за п’ять гривень! Купивши дівчині цю «розкіш», покидьки вирішили, що тепер можуть робити з нею все, що їм хочеться. Та тільки сексуального насильства їм здалося замало: коли жертва сказала, що заявить на своїх кривдників до міліції, жорстокi «хлопчики» просто задушать Оксану. Замордовану жертву вони викинуть на звалище за кілька метрiв від того місця, де спочатку разом веселилися...

Нелюдів захищатимуть. За організатора вбивства, 23–річного Євгена Краснощока, заступиться його дружина Інга. Розмазуючи сльози по щоках, молода жінка доводитиме на телеканалах: у неї чудовий чоловік, який «ніколи не зраджував», а покази й зізнання з нього «вибили» в міліції. Буде захищати свого сина і Людмила Присяжнюк, у минулому — голова Еланецької райдержадміністрації. Після трагедії ця жінка заявила, що «нас ніхто не засуджує, а дівчинка сама винна». Вона, мовляв, хотіла кращого для свого сина, а за Оксаною «стежити краще треба було». Єдина, хто частково визнав провину сина, була Людмила Погосян. Жінка зізналася, що після скоєного хоче швидше померти, їй соромно дивитися людям в очі. Від ганьби їй довелося втекти в село...

Не просто ґвалтівники — вбивці

Україна теж розділиться у своїх думках: хтось вимагав страшної смертної кари для ґвалтівників, хтось звинувачував саму Оксану: мовляв, знала, куди йшла, сама винна. Так, Оксана Макар винна. У тому, що народилася в такій країні, де життя людини нічого не варте. І якщо в тебе немає грошей та впливових батьків — з тобою можуть зробити все, що завгодно, й уникнути відповідальності. Адже ґвалтівників дівчини спочатку відпустили під підписку про невиїзд, і лише акції протесту громадськості змусили правоохоронців повернути нелюдів за ґрати.

Згодом прокурорська перевірка з Києва виявила серйозні недоліки в діях слідчих. Через незабезпечення належного прокурорського нагляду було звільнено з посади прокурора Центрального району Миколаєва та його заступника, оголошено догану прокурору міста, його заступнику й заступнику прокурора Миколаївської області.

«Думаю, треба звертатися до Президента щодо внесення зміни до Кримінального кодексу про посилення покарання для ґвалтівників аж до довічного ув’язнення, — прокоментував ситуацію політик і юрист Микола Катеринчук, який за власною ініціативою став Оксаниним адвокатом. — Потрібно віддати належне новому міністру внутрішніх справ — такі злочини перестали ховати. Раніше ж як було — домовилися, відкликали заяву. Зараз міліція по–іншому реагує. А питання, чому спочатку відпустили підозрюваних у цій справі, — до прокурорів. Адже були дані, що мама одного з підозрюваних працювала головою адміністрації району Миколаєва, в якому було скоєно злочин. Вона всіх знала — і міліцію, і суддю, і прокурорів. Подзвонила, попросила відпустити — тепер суспільство має знати, хто і куди дзвонив у той день. Ми вже підготували звернення до СБУ, щоб усі телефонні роз­друківки потрапили в матеріали слідства і суду. Виділимо їх в окреме провадження»...

Після смерті Оксани головне слідче управління МВС за дорученням Генпрокуратури перекваліфікувало справу проти її мучителів зі статті «замах на вбивство» на «навмисне вбивство». Як зазначив на брифінгу з цього приводу начальник управління зв’язків із громадськістю МВС Володимир Поліщук, тепер обвинувачені (у скоєнні навмисного вбивства з особливою жорстокістю, зґвалтуванні, а один із чоловіків — у зґвалтуванні неприродним способом) можуть отримати від 15 років до довічного терміну ув’язнення. За словами речника МВС, смерть головного свідка не завадить подальшому розслідуванню, оскільки Оксана встигла дати детальні свідчення. А начальник прес–служби Генпрокуратури Юрій Бойченко, у свою чергу, повідомив, що з урахуванням резонансу, який викликала ця справа, органи прокуратури доручили МВС закінчити досудове слідство до кінця квітня.

Оксану поховають у весільній сукні

Похорон 18–річної Оксани Макар відбудеться в Миколаєві, швидше за все, сьогодні. Тіло дівчини вже відправили в її рідне місто. А тим часом лікарі Донецького опікового центру Інституту невідкладної і відновної хірургії готують до розголосу результати розтину. Вчора мати померлої дівчини Тетяна Суровицька разом iз профкомом опікового центру займалася організацією похорону. У Донецьку вона мала купити весільну сукню для Оксани, щоб, за традицією, поховати незаміжню дочку, як наречену...

СПІВЧУТТЯ

Співчуття рідним Оксани Макар висловив Віктор Янукович. «Щиро співчуваю рідним та близьким дівчини, яка передчасно пішла з життя в результаті скоєного проти неї жорстокого злочину», — йдеться в заяві Президента. Глава держави висловив упевненість, що винні в цьому злочині обов’язково понесуть справедливе покарання.