Рік новий народився

Здавна наші предки святкували початок нового року навесні, коли природа пробуджувалася–оживала від зимової сплячки. Традиційно в Україні відзначали і весняне рівнодення, коли день дорiвнює ночi. У багатьох народів у різні часи весняне рівнодення слугувало відліком важливих подій у різних релігіях, зокрема в іудаїзмі (Песах), християнстві (обчислення дати Пасхи) та зороастризмі, а мусульмани 21 березня святкують Навруз.

Святкувати прихід весни, чи то пак арійський новий рік, язичники (представники Рунвіри) починають сьогодні, адже число 21 символізує завершення циклу, а 22 — його початок. Для цього вони напередодні прибрали своє житло та очистили тіло постом та омиванням у природній (не нагрітій воді). 22–го язичники прокидаються з сонцем та вітають його прихід, випивають склянку чистої води (до речі, дієтологи давно кажуть про те, що саме так і слід починати день). Саме сьогодні, переконані рунвірівці, можна загадати бажання, сформулювати свої плани на весь наступний рік, і вони обов’язково мають здійснитися. Цікаво, що саме в цi днi ще пiвстоліття тому українки пекли для своїх дітей печиво у вигляді пташок, яке сьогодні у різних регіонах України звуть «жайворонками», «бусликами», «синичками». Хлопці та дівчата співали веснянок на розталих від снігу галявинах, закликали весну та вітали перелітних пташок.

ОРІЄНТИР

У столичній «Мамаєвій слободі» сьогодні веснянками та закликанням птахів відзначатимуть прихід весни. Також пройдуть майстер–класи з випікання традиційного українського печива та виготовлення шпаківень, які діти можуть забрати з собою додому або повісити на деревах тут же, у слободі.

У Дніпропетровську в суботу, 24 березня, прихильники Рунвiри разом iз гуртами «Тінь сонця», «Теярем», «Вертеп» проведуть свято весни, на якому заплановано народні танці та співи, дитячі ігри та козацькі забави, ярмарок, майстер–класи та перші весняні купання.