Розтане, та не переллється

Цієї зими випало дуже багато снігу, однак танути він буде повільно, тому фахівці заспокоюють співвітчизників: великого паводку не варто боятися — його не буде. За винятком хіба що Дунаю. «У басейні річки Дунай ситуація, ми вважаємо, буде складною. І під час потепління очікуємо складний розвиток водопілля», — каже директор Департаменту цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій України Василь Квашук. І наголошує: підйом води у Дунаї очікується, як завжди, наприкінці квітня — початку травня. А на справжню весну, за його словами, всім мешканцям країни варто чекати з двадцятих чисел березня.

У Держводагентстві теж налаштовані оптимістично і, посилаючись на попередню оцінку Укргідрометцентру, прогнозують: обсяг весняного водопілля на рівнинних річках буде нижчим за середній, а на карпатських, за нормального ходу танення снігів, — близьким до середнього. Заспокоюють і з приводу ситуації в Києві. У коментарі, який отримала «УМ» від агентства, йдеться про те, що робота Дніпровських водосховищ відповідає правилам їх експлуатації на цей період року: «Вільний об’єм водосховищ становить 6,6 мільярда куб. км, що є достатнім для нормального безаварійного пропуску близької до норми повені».

Київська влада все одно готується до можливих ускладнень. Як повідомляється на сайті мерії, «Олександр Попов доручив усім комунальним службам заздалегідь готуватися до ймовірного паводку. Голова КМДА доручив вивезти сніг із прибудинкових територій, передусім подалі від тих житлових будинків, які розміщені в низинах. Це дозволить уникнути затоплення підвалів талою водою».

А ТИМ ЧАСОМ...

За даними МНС, в Україні висота снігового покриву становить 10—40 см. На всіх водних об’єктах утримується суцільний льодостав. Товщина криги сягає 50 см, на Київському водосховищі — 28—39 см. Запаси води у сніговому покрові залишаються нижчими за середні, за винятком Дніпра в районі Києва. Через значні снігові запаси у Росії та Білорусі показники у річці Дніпро сягають 135% від норми. На річках Карпат, Західному Бузі та притоках Прип’яті показники дещо вищі за норму.

ПРО ВСЯК ВИПАДОК

Коли треба евакуюватися — вам пришлють СМС. Але не всім

Але раптом повінь, прорвало греблю і велика вода суне на вашу хату чи багатоповерхівку? Як дізнатися про це раніше, ніж хвиля виб’є шибку і сама зайде до вас «у гості»? Ефективної системи оповіщення людей про загрози надзвичайних ситуацій у МНС не існує. Це визнав нещодавно Віталій Олійниченко, головний фахівець відділу в Управлінні МНС, яке займається оповіщенням населення в разі надзвичайних ситуацій.

Система сповіщення населення існує (в цю мережу входять загальнодержавна, територіальні та локальні системи), але вона вкрай застаріла, передає УНІАН слова пана Олійниченка. «Основними елементами в ній залишаються використання електросирен, гучномовців і трансляцій по дротовому радіо», — розповідає фахівець. В уяві спливають картинки з фільмів про Велику Вітчизняну війну, коли люди зібралися біля радіоточки, вивішеної на стовпі у центрі села. За великим рахунком, нічого відтоді не змінилося.

Віталій Олійниченко нарікає, що багато користувачів відмовилися від дротового радіо, тож «самі себе позбавляють можливості бути оповіщеними у разі надзвичайної ситуації». Отже, коли боїшся повені чи пожежі на сусідньому заводі — підключай радіоточку, плати десятку чи трохи більше гривень абонплати щомісяця і вмикай на повну гучність програми державної телерадіокомпанії. Слухай їх цілодобово, адже раптом біда за дверима, а ти вимкнув «брехунця» і залишишся «несповіщеним». Іншого способу попередити тебе держава не має?

Ні, є, переконує фахівець МНС, — це повідомлення на мобільні телефони. Одначе, за його словами, лише два великих оператори погодилися співпрацювати з міністерством у цій гуманній справі.

Держава ще у 2008 році спробувала розробити нову систему сповіщення населення про НП, проте за браком фінансування робота ця досі не завершена, каже пан Олійниченко. Ціни такі: лише для регіонального оповіщення місцеві влади мають «скинутися» всі разом приблизно на 17—22 млн. гривень.