Керівництво України продовжує свою нехитру піар–гру й точковими ударами намагається показати, що «влада все ж працює». Цього разу зі скринь Державного комітету телебачення і радіомовлення України дістали припалу нафталіном премію Президента України «Українська книжка року» (це можна пов’язати з участю в роботі премії Ганни Герман), започатковану у 2009 році ще Віктором Ющенком. Швидко організували засідання Комітету й «простою більшістю голосів» визначили три видання, яким пропонують присудити президентську відзнаку. Серед них — у номінації «За видатні досягнення у галузі художньої літератури» — книга «Сни Ганса Християна» у переказі Лесі Ворониної з ілюстраціями Катерини Штанко, видавництво «Грані–Т».

Днями у столиці відбулося офіційне відкриття Міжнародного благодійного фонду «Повернення». Мета нової інституції — віднаходити й передавати архівам, музеям і бібліотекам вітчизняні культурні, історичні реліквії, якi свого часу творилися українськими емігрантами чи були вивезені за межі нашої країни. «Дуже багато цінних речей зберігаються за кордоном, а держава не має права вилучати їх звідти. Тому наш Фонд спробує допомогти їй у цьому. Якщо українці знатимуть про свої історичні реліквії й матимуть їх у музеях, нехай навіть приватних, тоді наше суспільство може вважати себе цивілізованим», — говорить президент МБФ Валерій Бондик. Один із засновників «Повернення», дослідник історії еміграції Олександр Рудиченко наголосив, що Фондові важко співпрацювати з іноземними архівами, тому основним джерелом українських цінностей є приватні музеї й колекції: «До прикладу, у приватних музеях є речі, якi не планують виставляти, або ж там наявні двійники експонатів. Якщо ми не зможемо викупити реліквію, тоді будемо домовлятися про те, щоб її сфотографувати, описати для опублікування в альбомі чи каталозі. Ще один варіант — наприклад, можна оцифрувати документи й розмістити їх на сайті для ширшого загалу».

По суті, диск «Книга джунглів» від лідера групи «Тінь сонця» Сергія Василюка є другим після альбому «Сховане обличчя» (2009) сольним релізом співака. Водночас це чудовий за ідеєю і виконанням аудіододаток до книги Редьярда Кіплінга «Легенди з Книги джунглів», котру минулого року випустило тернопільське видавництво «Навчальна книга — Богдан». Варто зазначити, що книга плюс диск — це доволі сміливий видавничий крок у наші кризові часи. Цього не сталося б, якби молодий перекладач та упорядник книги Володимир Чернишенко не знав би і не цінував творчість молодої київської групи «Тінь сонця». Крім того, на базі видавництва існує сучасна студія звукозапису «Кузня», де всього за кілька днів і було здійснено запис за участю клавішника Валерія Ільківа та звукорежисера Василя Сидора.

У понеділок на фестивальному кіноринку в рамках роботи українського стенду, в кінотеатрі Cubix Cinemax, показали український фільм «Рок–н–бол» Дмитра Приходька: наскільки мені відомо, йдеться про продаж картини для прокату в одну з іноземних країн. Трохи пізніше відбулася презентація фільму «Тойхтопройшовкрізьвогонь» Михайла Іллєнка: режисер до Берліна не приїхав, фільм представляв продюсер Володимир Філіппов.

Книжки з «популярної історії» стають бестселерами не рідше за популярні романи. Надто у суспільствах, хворих на тоталітаризм, де офіційна історія скута ідеологічним протоколом та непроникним новоязом. Саме через цю неформальність масової слави зажила у ХІХ сторіччі «Історія України Русі» Миколи Аркаса. На початку ХХ–го — «Ілюстрована історія України» Михайла Грушевського, а наприкінці минулого віку найбільші наклади й перевидання мала «Україна: історія» Ореста Субтельного.