Якщо на першому чемпіонаті Європи з міні–футболу, який відбувся 1996 року, грало лише шість збірних, то на цьогорічному єврофорумі в Хорватії змагається вдвічі більше команд. З огляду на особливості формату й регламенту (чотири групи по три збірні, до «плей–оф» виходять по дві), стартовий поєдинок української збірної мав вирішальне значення. Потрапивши в групу до п’ятиразових чемпіонів континенту — іспанців, задля виходу до чвертьфіналу підопічним Геннадія Лисенчука необхідно було переграти третього учасника пульки — збірну Словенії. А вона свій виступ на турнірі почала з поразки піренейцям з рахунком 2:4.

Минулого літа жереб визначив суперницями українок в 1/4 фіналу І Світової групи Кубка федерації команду Італії, яка два роки поспіль — у 2009–му та 2010–му — вигравала цей неофіційний чемпіонат світу серед жіночих збірних. Уже тоді оглядачі відводили нашим дівчатам роль аутсайдерок у цій дуелі. Та й напередодні матчу в Бієллі мало що змінилося. Адже за півроку потенціал української збірної не зріс. Колишня перша ракетка країни — Олена Бондаренко — досі заліковує травму, а її молодша сестра Катерина ніяк не може повернутися на попередній рівень. Водночас італійки під національним прапором зібрали найсильніших. Окрім маститих Франчески Ск’явоне (11–та ракетка світу) та Флавії Пеннетти (22), до табору триразових володарок Кубка федерації викликали сенсацію «Аустреліен оупен»–2012 Сару Еррані, яка на мельбурнських кортах в одиночному розряді дійшла до чвертьфіналу, а в парі зі своєю співвітчизницею Вінчі взагалі стала фіналісткою відкритого чемпіонату Австралії.

На перших шести етапах Кубка світу жоден із вітчизняних «стріляючих лижників» не піднімався на п’єдестал. Продуктивність наших біатлоністів суттєво підвищилася на чемпіонаті Європи, який із 27 січня по 2 лютого проходив у словацькому Осрблі. Там українці здобули вісім нагород (три золоті та п’ять срібних) і посіли перше командне місце. Таке «чудове перевтілення» наших спортсменів має просте пояснення. Для лідерів європейського біатлону чемпіонат континенту — подія другорядна, яку вони дружно ігнорують. Натомість українська сторона розглядає ЧЄ як один із двох (після чемпіонату світу) ключових стартів сезону, за підсумками яких Міністерство освіти, молоді, сім’ї та спорту робить «фінансові висновки».