Агресивне небажання

Учора Юрій Луценко спробував застосувати параграфи резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо України, ухваленої минулого четверга. Посилаючись на заяву європейської інституції, захист лідера «Народної самооборони» висловив клопотання про зміну запобіжного заходу. Адвокати пояснили, що ПАРЄ висловила занепокоєння тим, що в Україні надмірно застосовують утримання під вартою без належних підстав. «Ми вважаємо, що вся спільнота Європи, всі парламенти Європи звернулись до цього суду, щоб звільнити Луценка з–під варти», — зауважив адвокат Ігор Фомін. Утім суддя Печерського райсуду Сергій Вовк відмовився звільняти Луценка...

Загалом позиція суду абсолютно не дивує з огляду на те, як резолюцію ПАРЄ оцінило керівництво держави. Реакція влади вражає не менше, ніж сама заява. «Я взагалі вважаю, що рішення ПАРЄ є корисним», — прокоментував Президент Віктор Янукович. У Міністерстві закордонних справ заявили, що голосування ПАРЄ стало «перемогою збалансованих оцінок і здорового глузду».

Втіха влади дисонує із критикою, яку Рада Європи висловила стосовно підготовки до парламентських виборів, щодо «справи Тимошенко» та інших судових процесів в Україні. Урешті–решт, у остаточну редакцію резолюції таки ввійшла згадка про можливість запровадження санкцій...

«Резолюція ПАРЄ є однією з найжорсткіших, якщо не найжорсткішою з тих, які були ухвалені за більш ніж 15 років із часу вступу України до Ради Європи», — зазначив у коментарі «УМ» політолог–міжнародник Геннадій Друзенко. Фахівець вважає, що реакція влади на резолюцію — це хороша міна при поганій грі.

«Реакція свідчить про те, що вони не збираються нічого виконувати. Тому є сумнів, що резолюція щось реально може змінити в Україні. ПАРЄ — це організація, найсуворішою санкцією якої є призупинення членства. Чи налякає така перспектива українську владу? Ми ж бачимо, що влада — це бульдозер, у якого нема ні поворотів, ні гальм», — вважає політолог.

Зокрема, Друзенко зауважив, що раніше європейські політики вже висловлювали свою стурбованість із приводу справи Тимошенко, Луценка та інших. «Однак опозиціонери сидять, і нічого не змінилося. Якби зовнішній тиск діяв, їх би вже відпустили», — каже політолог. І додає, що Рада Європи може виявитись безпорадною перед «агресивним небажанням» влади ґрати за демократичними правилами.

Що ж до самої резолюції, то ПАРЄ закликала змінити статті 364 та 365 Кримінального кодексу (за ними судять Тимошенко й Луценка) «та зняти обвинувачення проти колишніх членів уряду, висунуті за цими статтями». Вона також звернулася до Президента України з проханням розглянути усі наявні правові засоби, «щоб звільнити цих колишніх членів уряду та дозволити їм брати участь в наступних парламентських виборах». Окремим абзацом європейські політики закликали владу надати в’язням належне медичне забезпечення.

ПАРЄ також висловила жаль, що в Україні не було запроваджено пропорційної системи виборів із регіональними списками. Шкодує, що виборчий бар’єр піднято аж до 5%, а блокам заборонено брати участь у перегонах.

Фраза про санкції вжита у наступному контексті: «Асамблея закликає Моніторинговий комітет (ПАРЄ) уважно слідкувати за ситуацією та запропонувати будь–які наступні дії з боку асамблеї відповідно до ситуації, включаючи розгляд можливості застосування санкцій, якщо вимоги асамблеї не буде виконано».