Беззахисні пам’ятки

Щоб відповісти на це непросте питання, Комісія з питань культури та туризму Київради організувала прес–конференцію на тему: «Використання Кримінального кодексу України для збереження об’єктів культурної спадщини». Голова комісії Олександр Бригинець навів убивчу статистику: за останні шість років у Києві знищено або серйозно пошкоджено понад двісті пам’яток історії та культури!

«Ключовим для охорони пам’яток має стати використання Кримінального кодексу і взагалі законодавства. Насамперед це стаття 298 Кримінального кодексу та стаття 21 Закону про охорону культурної спадщини, — каже пан Бригинець. — Якщо чиновника чи іншого функціонера судитимуть за цією статтею, то можуть посадити на вісім років. А цього зловмисники не хочуть. Тому кожного разу після нищення тієї чи іншої пам’ятки міліція визнає, що пам’ятку знищено, але ніколи не порушує кримінальну справу саме за цією статтею. Якби порушувала — то половину забудовників Києва можна було б посадити за ґрати». Законодавство може запрацювати, якщо ми всі разом — і ЗМІ, і активісти, і депутати — будемо вимагати виконання цієї статті, оптимістично резюмує Бригинець.

Цікаво, що згадану вище статтю КК, яка не працює у столиці, починають викори­стовувати охоронці культурної спадщини у регіонах. Принаймні так вважає керівник громадської організації «Збережи Київ» Ігор Луценко. У розмові з «УМ» він зазначає: «Нещодавно чиновника в Київській області засудили до трьох років ув’язнення за продаж історичної землі». Хоча, пригадує Луценко, в столиці закон один раз таки використали: «На Байковому цвинтарі якийсь бездомний пошкодив пам’ятник, і його одразу притягнули до відповідальності. Але якщо справа торкається чиновників, то тут — усі святі! Нікого жодного разу не ув’язнили, при тому, що і владі, і громадськості відомі численні факти порушень з боку інвесторів, політиків та чиновників».

Щоб не доводити справу до криміналу, громадські активісти та профільна комісія міськради закликають інвесторів не вкладати гроші в сумнівні об’єкти, які спричинюють руйнування історичного Києва. У цьому контексті Олександр Бригинець згадує насамперед Андріївський узвіз, який нині страждає від реконструкції.

У планах столичної влади — звільнити вулицю від довгобудів, відремонтувати аварійні споруди та інженерні мережі. Але кияни побоюються, що натомість історичну вулицю, де ходив Булгаков, загромадять сучасними будівлями, а замість бруківки покладуть асфальт. «Вони зняли всю бруківку і почали переробляти комунікації, та обіцяють поставити все на місце. Але бруківку спеціально клали окремо одна від одної, щоб, коли йде дощ, вода стікала між камінням. Тепер же її хочуть класти щільно, і це може завдати шкоди Узвозу», — зауважує Бригинець.

Кореспондент «УМ» поїхав на Узвіз, аби на власні очі перевірити, як триває реконструкція. Вулицю дійсно розрили, але місцеві мешканці до цього ставляться з розумінням. «Каміння з бруківки вже почало випадати. Коли йшла злива, то було просто небезпечно, бо будь–якої миті тобі на ноги могла гепнутись каменюка», — каже тутешній торговець книгами Андрій. Інший чоловік, Сергій Іванович, що торгує нагорі Узвозу сувенірами, запевняє: хто б там не робив ремонт, «вони точно не покладуть асфальт, як дехто побоюється, вони ж не дурні і мають розуміти, що з першою зливою той асфальт стане слизькою гіркою». «Вони» — це КМДА і будівельники, які злилися в один образ, досить неприємний і загрозливий.

ДОВІДКА «УМ»

Стаття 298 «Знищення, руйнування або пошкодження пам’яток — об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці». За цією статтею передбачається покарання штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто максимум 1700 гривень), або позбавленням волі на строк до трьох років за умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження пам’яток — об’єктів культурної спадщини. Ті самі дії, вчинені щодо пам’яток національного значення, караються позбавленням волі на строк до п’яти років. А вже діяння, описані вище, вчинені службовою особою з використанням службового становища, караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.