Престоло­наступникові не терпиться?

Не надто очікувана поява митрополита УПЦ Московського патріархату Володимира, який 8 січня після важкої хвороби очолив літургію в Покровському монастирі, здавалося, мала б завершити чутки про обрання нового глави УПЦ МП. Але не все так просто. По–перше, Володимир іще не повністю одужав. За повідомленням офіційного сайту церкви, «фахівці та провідні геронтологи України, під спостереженням яких проходить реабілітацію Блаженнійший митрополит Володимир, оцінюють стан хворого як такий, що покращується і має позитивну динаміку». По–друге, на нещодавньому зібранні священного синоду головуючим, до одужання Володимира, було призначено одеського митрополита Агафангела. За статутом духовної організації, такі обов’язки покладають на старшого по хіротонії члена синоду (тобто з найбільшим стажем єпископа).

Утім зазіхання Агафангела на місце Володимира стали очевидними, коли одеський митрополит... сам себе проголосив головою синоду, хоча, за правилами, міг лише керувати засіданнями. Відомий релігієзнавець, доцент Львівського національного університету імені Франка Андрій Юраш в коментарі «УМ» зазначив: «Це його власна ініціатива, продиктована своїми ідеями. Насправді, можливо, таким чином роздуваються чутки про те, що на 26 січня зберуть чергове засідання Священного синоду, де одного з його членів можуть призначити тимчасово виконуючим обов’язки митрополита аж до одужання Володимира. Навіть називають двох кандидатів: Агафангела та помічника Володимира, архієрея Олександра (Драбинка). На мою ж думку, жоден із них не підходить на цю роль і навряд чи буде обраний. Драбинко занадто молодий, а Агафангел — проросійський радикал. Реальними кандидатами є або донецький митрополит Іларіон, або настоятель Києво–Печерської лаври Павло. Утім по суті «в.о.» зараз не потрібний, бо нещодавно в церкві провели перерозподіл важелів впливу i тепер немає повністю централізованого керівництва».

Ці слова підтверджує і прес–секретар УПЦ Київського патріархату, отець Євстратій (Зоря). «У принципі, за статутом цієї церкви, в.о. може обиратися лише після смерті чи відставки митрополита. Тому такі чутки дивні. Але знаючи, як все робиться в нашій країні та попередні випадки, коли статут просто ігнорували, — все можливо, — каже «УМ» панотець. — Особливо після того, як Агафангел чомусь себе об’явив головою синоду і забрав собі печатку УПЦ, яка фактично була в руках секретаря митрополита. Тепер усі рішення синоду можуть затверджуватися лише через нього. Це не дуже добре, оскільки він є прикладом класики російського шовінізму з традиціями брежнєвської пропаганди. До речі, думаю, всі розмови про обрання Драбинка митрополитом — звичайна провокація. Він довів, що може нормально керувати церквою як помічник Володимира».

Тож лише одужання Блаженнійшого Володимира може відстрочити той хаос, який почнеться при обранні нового голови УПЦ МП. Можливо, до того часу, за словами пана Юраша, «з’явиться дійсно авторитетний церковний діяч, який зможе стати престолонаступником».

ДОВІДКА «УМ»

Одеський митрополит Агафангел (73 роки) — третій за старшинством в єпископаті УПЦ МП, вважається лідером її «проросійського крила». Є противником проголошення автокефалії Української православної церкви. Під час її розколу у 1992 році був одним з основних противників на той час митрополита Філарета і одним з основних прибічників збереження єдності з Московським патріархатом. Народний депутат України 1–го скликання. З 2006 року депутат Одеської обласної ради від Партії регіонів.

Олександр Драбинко (34 роки) — один iз лідерів проукраїнського крила УПЦ МП, зокрема, його поміркованої частини. Вважається «правою рукою» митрополита Володимира. Головний редактор офіційного сайту УПЦ.