Дракон у китайській традиції — втілення величі та найвищої мудрості. Символічне зображення цієї міфологічної істоти разом iз твариною — символом будь–якого іншого року — обов’язково є головним персонажем новорічних свят у Піднебесній. Рік Дракона вважають найсприятливішим для найважливiших справ, а людей, народжених цього року, — наділеними величезним потенціалом.
На письмі китайці позначають дракона ієрогліфом «рю» — «могутність», але водночас він є і власним іменем цієї чудесної істоти. Варто зазначити, що в китайській традиції існує багато різновидів драконів, але найбільшим авторитетом користується Лун–ван, що править усіма іншими своїми родичами. У старовинному трактаті вигляд його описують так: «Голова, як у верблюда, роги, як у оленя, очі, як у зайця, вуха, як у корови, шия, як у змії, живіт, як у морського звіра, луска, як у коропа, пазурі, як у яструба, лапи, як у тигра...» Таке п’ятипале чудовисько символізує силу імператора (діючого правителя) Китаю, тому його покровительства шукають усі.
Дракона завжди шанували китайцi, незалежно від їх соціального статусу чи політичної кон’юнктури, шанують його в цій країні й сьогодні. В одній iз найбільших шкіл Шанхаю, де я рік тому побувала з молодіжною делегацією, спеціальну театралізовану містерію за участю драконів нам демонстрували як одну з культурних візиток країни.
Лун–ван, за розповідями самих китайців, — втілена ідея сили, проти якої марно боротися, краще мати її союзником. Цей смисл обіграний і в древньому китайському мистецтві фен–шуй (правильній організації життєвого простору): Дракон (гора, підвищення) повинен розташовуватися позаду будинку, на півночі. Таким чином він бере вас під свій захист. Навіть найвідоміший для сучасних людей символ Піднебесної — Велика китайська стіна, яка «прикриває» країну з півночі, — своєрідною проекцією Дракона–захисника держави.
Катерина ТЕСЛЕНКО,
студентка відділення культурології
філософського факультету КНУ ім. Шевченка