Ярмарок iз душею

Традиція передріздвяних святкових ярмарків є давньою й поширеною в усьому світі. Українці здавна любили ярмаркувати перед найбільшими святами у році. Годилося не лише красиво оздобити оселю, а й бути вбраним у нове й щедро обдарувати рідних. На різдвяному ярмарку в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» гончарі та ткачі, лялькарі та іграшкарі, творці з соломи і витинанкарі представили широке розмаїття унікальної подарункової вишивки, килимів, різьблених іграшок, фарфорових сувенірів, виробів iз художнього скла, глиняний і керамічний посуд iз різних куточків країни. Автентичні речі, зроблені вмілими руками і щирою душею українських майстрів спеціально до Різдва, дають відчути смак давніх народних традицій.

Вовняні ліжники і шкіряні сумки з Івано–Франківщини, гутне і вітражне скло зі Львова, рушники і ляльки–мотанки з Київщини продавали безпосередньо зі своїх рук майстри. «Традиційна яворівська іграшка поєднує давню символічність iз життєвою достовірністю, — розповідає про свої дерев’яні вироби художник із Львівщини Семен Тлустий, який займається відродженням і популяризацією цих іграшок. — Своїм змістом, формою, пропорціями і кольором народна іграшка відповідає духовним запитам дитини, активно впливає на її почуття та уяву, вчить розуміти красу і гармонію світу». Забавки роблять з осики і липи, розписують лише безпечними фарбами: легкими мазками на поверхню наносять рослинні мотиви — «вербівку» та «розетку».

Посеред зали на дерев’яних лавах між ярмарковими ятками розмістилося багато малечі. Їх протягом трьох днів на майстер–класах навчали створювати подарунки власними руками: вирізати витинанки, плести з соломи, майструвати ангеликів iз ниток, ляльок з кукурудзи, ліпити з глини, розписувати дзвоники. Було видно, що ця передсвяткова творчість надзвичайно подобається дітям, вбраним у вишиванки.

На сцені між презентаціями книжок і готуванням різдвяних страв лунали колядки і щедрівки у виконанні фольклорних гуртів. Також тут діяла імпровізована кухня. Письменник Сергій Пантюк разом із маленькими добровольцями готував різдвяну страву своєї бабусі — запечену в борошні рибу. Гурт «Даха Браха» — Ніна Гаренецька, Ірина Коваленко, Олена Цибульська і Марко Галаневич — прийшли із власними різдвяними рецептами. Поки дівчата терли мак і горіхи для куті, Марко, розповідаючи про родинні традиції, взявся до приготування парових овочів у китайській бамбуковій пароварці. «Ми ж етно–хаус, — пояснив музикант свій кулінарний ви­бір. — Поєднуємо все, що можна». Але життя — окремо, творчість — окремо, запевнив Марко. У житті виконавці «Дахи Брахи» намагаються дотримуватись національних традицій. Під власний супровід колядок Ірина розповіла цікавий гуцульський рецепт, якого її навчили на етно–фестивалі «Шешори» і який вона готує вдома. Страва називається бануш. Доводимо до кипіння літр домашньої сметани, додаємо туди склянку кукурудзяної крупи, п’ять хвилин перемішуємо на невеликому вогні. Виливаємо суміш у горщик і ставимо на годину в духовку. До столу бануш подають разом із бринзою.

«Ми прагнемо якомога ширше показати сучасникам контекст українського Різдва, — говорить за кавою провідний науковий співробітник Музею Гончара Мирослава Вертюк, — зокрема, процес підготовки до нього. Рукотворні вироби народних майстрів не завжди дешеві. Споживач повинен розуміти, чи йому потрібна енергетика, руки і душа українського майстра, чи просто гарна оздоба для хати від китайського виробника, яка коштує в десять разів дешевше...».

ДУМКА З ПРИВОДУ

«Автентика — то енергія предків, яка передається через казки, обряди, музику, живопис. Національна ідентичність — це солідарність із закладеними у них ідеями, — пояснює психолог Іван Лотоцький iз Тернополя, з яким кореспондент «УМ» поспілкувався під час ярмарку. — Нам треба усвідомити ці імпульси і перевести їх iз підсвідомого на рівень свідомості, бо любити — означає знати. Отже, українцям потрібно вчитися мислити і вивчати науку». Як зазначає психолог, людина не може розкритися як особистість і досягти любові у вселюдському вимірі, не навчившись любити батьків, родичів, земляків і свою націю.