Гарний день: Байден підписав закони про допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню
Президент США Джо Байден підписав ухвалені Конгресом закони щодо допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню і оцінив цю подію як «гарий день для Америки та миру в світі». >>
Віктора Шишкіна журналісти давно охрестили своєрідним «опозиціонером» у Конституційному Суді — він мав «окрему думку» у справах і щодо політреформи, і щодо «тушок» у парламентській більшості. Критикував Шишкін своїх колег по КС і за нещодавнє рішення про застосування мов нацменшин у судах. При цьому, щоправда, Віктор Іванович зараз не коментує тих тем, на які років шість тому міг говорити годинами. Шишкін відомий своєю участю у справі Гонгадзе (саме він привіз в Україну скандальні «плівки» від майора Мельниченка), захистом у суді унсовців, ув’язнених за акцію «Україна без Кучми». Будучи народним депутатом, Віктор Шишкін вдавався до різкої критики влади. Тепер же суддя Конституційного Суду політичних тем не торкається і відмовляється говорити про нинішню ситуацію в судовій системі України —мантія зобов’язує.
У нинішньому робочому кабінеті одного з творців української Конституції та першого Генпрокурора незалежної України немає портрета Президента — лише державний прапор. Натомість на «особистій території», у кімнаті відпочинку судді, є портрети Василя Стуса, Василя Симоненка та Олени Теліги — «совісті нації», та власне фото з акції пам’яті Гії Гонгадзе. Про все політичне й особисте Віктор Шишкін пообіцяв поговорити з «УМ» — через три з половиною роки, коли закінчиться каденція у КС. А наразі відповів лише на питання, пов’язані з конституційною юриспруденцією.
— Пане Вікторе, минулого року Конституційний Суд одним своїм рішенням кардинально змінив політичний устрій у державі й скасував політреформу, як того хотів Президент Янукович. Ви були одним із двох суддів КС, які заявили про «особливу думку» щодо «воскресіння» кучмівської Конституції. Якою тоді була ваша мотивація?
— Треба зауважити, що прийняття Закону №2222 я критикував ще у період 2004 року. Одначе не був проти змісту таких змін. Вони носили прогресивний характер, адже виводили нашу державу на стандарти Західної Європи — із точки зору виборчої, конституційної системи, системи поділу влади, переходу від авторитаризму до парламентської республіки. Однак я тоді категорично був проти способу, у який це було зроблено. Оця наша феодальна азіатчина, коли у темряві під ковдрою щось зроблять, а потім видають це за благо... Закон №2222 фактично так був і прийнятий. Таке реформування не можна назвати демократичним чи цивілізованим. Конституція передбачає різні способи прийняття різних законів, а «вінегретити» усе одним законом — недопустимо. Тоді одним законом були внесені зміни до Конституції, ухвалені закони про виборчу систему тощо. З юридично–формальної точки зору, це було порушенням Конституції. І, до речі, КС у своєму рішенні на цьому наголошував.
І моя «окрема думка» стосувалася того, що КС далі припустився помилки — він реанімує старі норми Конституції. Закон мав би бути визнаний неконституційним, і нехай би парламент ці прогалини заповнював. Будь–яка гра має відбуватися за визначеними заздалегідь правилами. Не можемо ми грати у футбол за правилами гандболу. І коли судовий орган — Конституційний Суд — намагається відійти від правил, це у мене викликає спротив.
— Одне з останніх резонансних рішень КС — це дозвіл на використання регіональних мов у судах. Ви висловили свою «окрему думку» з цього приводу...
— Конституція — це не рядовий закон, а державоутворюючий акт, у якому закладено підвалини нашого суспільства. І положення про мову розташоване не де–небудь, а в першому розділі Конституції, де містяться загальні, доктринальні положення, які визначають стратегію держави. Українська мова — державна мова титульної нації, і для неї заздалегідь мають бути створені преференції.
Ще в 1999 році КС казав про доктринальну роль української мови. Нещодавнє рішення КС — це зменшення ролі української мови, замах на мову титульної нації і державний устрій, конституційний лад, якщо хочете.
У рішенні є ще одна помилка. Як на мене, під час розгляду питання не було надано належного аналізу Закону «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або меншин». Україна ратифікувала Хартію із застереженнями, і вони виключають згадку про термін «регіональної мови». У статті 2 чітко йдеться про мови конкретних національних меншин, а не «територіальні» мови. (До речі, у тому переліку я, наприклад, не бачу караїмської мови). З точки зору юридичної формальності, вийти за цей перелік неможливо.
І найголовніше: Україна не брала на себе зобов’язання з поширення мов нацменшин у судовій владі — треба читати статтю 3 цього закону. За нашим законом, людина, яка не володіла мовою судочинства, могла виступати в суді рідною мовою за допомогою перекладача, подавати документи оригінальною мовою. Одначе у зобов’язаннях не передбачено, що судочинство має вестися іншою мовою! Тепер, виходить, має.
— Це в нас судді тепер мають бути поліглотами? А позивачі зможуть подавати заяви, скажімо, кримськотатарською мовою?
— Виходить, що так. Як тепер суди будуть на практиці з цим стикатися — питання до політиків.
— А чи багато ви таких хиб у діях КС фіксуєте загалом? І чи часто доводиться висловлювати «окрему думку»?
— На превеликий жаль, в останні роки дуже часто. Принципове питання для мене — це дотримання статті 22 Конституції — щодо прав і свобод громадянина, які гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Якщо вам у 2000 році проголосили якісь права та свободи, а в 2011–му половину забрали, то це, як на мене, є порушенням конституційних прав. Це стосується і судочинства, і соціальних гарантій, і доступу до суду. До таких випадків у мене найбільше зауважень.
— І як працюється у КС із вашими «особливими думками»?
— Та нормально (посміхається). «Окрема думка», між іншим, дозволена законом. Вони всі вивішуються на нашому сайті, друкуються в офіційні пресі. Інше питання, що хтось може бути не задоволений моєю позицією.
— Чи відчуваєте ви тиск на себе?
— Тут скажу відверто: у душі я інколи очікував і побоювався такого тиску. Проте його немає. Якщо там хтось щось думає проти мене у коридорах — це їхні проблеми, а ось організаційного, навіть емоційного тиску — немає жодного.
— Пане Вікторе, ось ви, до прикладу, із більшістю рішень КС не погоджуєтеся, а для багатьох українців політична й фінансова залежність судів — очевидний факт. У судах людям важко доводити свої законні права. І маємо досить дивну картину: з одного боку, наша Конституція — нібито одна з найкращих у Європі, але чи не перетворюється вона зараз, перефразовуючи колись сказану вами фразу, на інструкцію до холодильника?
— Є певні спроби її такою зробити... Дійсно, з точки зору тексту, наша Конституція — одна з кращих у Європі. Бо вона писалася з огляду на складний історичний досвід — це була реакція на авторитарний радянський режим. І такою є світова практика — так було в Іспанії, Німеччині. Однак чи готові ми, українці, цінності, які закладені конституціоналістами–мрійниками, реалізовувати сьогодні?
Сталінська Конституція за своїм текстом у міжвоєнний період теж була найбільш демократичною у Європі. А що відбувалося на практиці? ГулаГи, розстріли, голодомори...
На жаль, існує розбіжність між мріями творців конституцій і готовністю суспільства реалізовувати написане. У нас не намагаються ментально опанувати цінності, закладені в Основному законі держави.
— Ну і який ви бачите вихід? Як захисти суди від політики?
— Важко сказати. Потрібно формувати громадянське суспільство. Самоорганізація може бути різною: за професійними чи політичними інтересами, культурологічними, екологічними — будь–якими. Для кожного є відповіді в Конституції. Можна «критикнути» і нашу державу у тому, що в нас немає системи ознайомлення громадян із духом Конституції. У школі вчителі викладають її суто формально, а мали б дивитися на неї як на біблію державного творення.
— Давайте перейдемо від духовного до матеріального. Не секрет, що судді КС мають гарне утримання (щомісячна зарплата судді КС — близько 30 тис. грн.). Плюс величезна підтримка після виходу у відставку. Чи доречно й етично, на вашу думку, в такій бідній і корумпованій державі, як Україна, оплачувати суддям такі преференції?
— Знаєте, я не є святенником і вважаю, що судді — особливо вищих інстанцій — повинні мати належне матеріальне утримання. Бо це гарантія незалежності судової влади. Американці взагалі вважають, що запорукою незалежності судів слугують лише дві речі — високі зарплати й довічне обрання на посаду судді (у нас цього немає, до речі).
Проте тут є ще й певні обов’язки: той, хто посів цю посаду, має бути дійсно достойним.
— Днями КС визначив, що Кабмін має право встановлювати розмір соціальних виплат у відповідності до поточних можливостей держбюджету, а не до існуючих законів, встановлених Верховною Радою. Виходить, зменшувати виплати «чорнобильцям», військовим рішенням уряду — тепер конституційно. Ми ж знаємо кілька випадків, коли КС за зверненнями нардепів визнавав обмеження пенсій чиновникам неконституційною нормою. Тобто, виходить, погіршення життя звичайного українця — конституційне, а чиновника — аж ніяк?
— У цьому питання приховане перекручення. Якраз за зверненнями народних депутатів КС визнав неконституційними положення Закону про Державний бюджет, у якому прикінцевими положеннями зупинялися дії або вносилися корекції в інші закони, пов’язані з пенсіями, соціальними гарантіями різних прошарків населення України. Ми не аналізували фінансову чи економічну складову, а лише правову: відповідно до нашої Конституції та Бюджетного кодексу України, Закон про Держбюджет повинен стосуватися лише бюджету. І ним за ніякі «коврижки» не можна вносити зміни в інші закони. Ось на цій підставі ми такі положення визнали неконституційними.
Об’єктивно виходить, ми захистили чиїсь права, зауваживши, що цього не можна робити Законом про Держбюджет.
До речі, у нас і зараз у провадженні є кілька справ за зверненням депутатів, які стосуються зменшення розміру пенсій різних категорій громадян.
— Цікаво буде поглянути, яким рішення КС буде цього разу.
— Питання може бути поставлене щодо конституційності через призму інакших норм. Тут дійсно може йтися про соціальні гарантії і права. У кожному подібному зверненні може бути викладена різна мотивація.
— Звісно, ми спілкуємося на професійні теми. І найбільше — щодо захисту прав людини. Моя дочка — кандидат юридичних наук, захищалася саме в цій темі, стажувалася у Страсбурзькому суді. Зрозуміло, що ми розмовляємо в родинному колі й на звичайні побутові теми, і на політичні. Можу висловити свою думку і щодо законотворчості. Скажімо, якщо у Верховній Раді неправильно ухвалили закон або припустилися якихось «дірок» (і вина є, у тому числі, й у фракції моєї доньки), то я можу вказати їй на ці вади. Однак це ж непублічна позиція й критика.
Народився 14 березня 1952 р. в Тирасполі (Молдавська РСР).
Закінчив юридичний факультет Одеського держуніверситету ім. І. Мечникова.
Професійний шлях почав із посади народного судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області. В останні роки Союзу — заст. голови Кіровоградського облсуду. Був народним депутатом України І–ІІІ скликань (фракцiї «Народна рада», «Громада», позафракцiйний).
У 1991—1993 рр. — Генеральний прокурор України.
У листопаді 2005 р. призначений суддею Конституційного Суду (за квотою Президента України Віктора Ющенка). Присягу склав 4 серпня 2006 р.
Кандидат юридичних наук, доцент. За розробку Конституції України отримав звання заслуженого юриста.
Одружений, має дочку.
Президент США Джо Байден підписав ухвалені Конгресом закони щодо допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню і оцінив цю подію як «гарий день для Америки та миру в світі». >>
Верховний суд України виніс дві постанови і уточнив кримінальну відповідальність за статтею 438 Кримінального кодексу про порушення законів і звичаїв війни, якими уточнив відповідальність за неї. >>
Командувач Національної гвардії, бригадний генерал Олександр Півненко оцінив наміри російських окупантів під час запланованого літнього наступу в наступні «не прості» місяці. >>
Керівникам усіх дипломатичних установ України – МЗС наказало тимчасово призупинити всі консульські дії для громадян України призовного віку. >>
Також Головком доповів щодо ураження цілей на окупованій території – реалізовані операції та підготовка запланованих. >>
"Петріоти" потрібні зараз у руках українців. Сучасні винищувачі потрібні в українському небі. Російські ракети та іранські "шахеди" повинні програти, щоб ніколи й ніде руїни не виграли у життя", - наголосив глава держави. >>