Перший експонат виставки з такою назвою, звісно ж, — ялинка, на гілках якої — справжні шишки, целулоїдні та гумові дитячі іграшки, яблука, горіхи, іграшки–саморобки та залишки фабричних дореволюційних іграшок. Так прикрашали новорічні деревця після зняття заборони на різдвяну ялинку у 30–х роках ХХ століття.
На виставці можна не лише згадати запах Нового року, а й познайомитися з еволюцією ялинкової іграшки. Як відомо з історії, у давнину ялинку прикрашали різними солодощами, які з радістю з’їдалися по закінченнi свята. І лише з XVII століття з’явилися ялинкові іграшки — срібні зірки і позолочені шишки, фігурки фей і гномів, сніжинки. У 1848 році в містечку Лауша в Тюрингії з’явилися перші прототипи знаменитих ялинкових куль, трохи пізніше майстри придумали покривати кулі шаром iз нітрату срібла, і в результаті з’явилася всім нам знайома новорічна кулька.
Виробництво іграшок iз кожним Новим роком розросталося: керамісти iз захопленням виконували фігурки Дідів Морозів, а майстри–склодуви видували квіти і фрукти, мініатюрні копії дитячих іграшок, отже, фабрика в Лауше процвітала. Лише на початку ХХ століття у них з’явилися справжні конкуренти: майстри з богемського містечка Яблунець, а ще пізніше — японці, поляки та американці. Кожна фабрика прагнула створити щось унікальне. Так, у Дрездені і Лейпцигу робили фігурки iз позолоченого і срібного картону, розписані вручну запряжені кіньми екіпажі, колісні пароплави, дирижаблі та навіть музичні інструменти. Різдвяні ангелочки з дерева та кераміки користувалися незмінним успіхом.
Цікаво, що з кожним Новим роком тематика іграшок майже не змінювалася, старі традиції виявилися досить міцними, але час додав до свята свої корективи. На виставці «Коли ялинка пахла мандаринами» в Музеї iграшки дорослі та маленькі глядачі мають шанс побачити унікальні іграшки кінця ХІХ — початку ХХ ст. з тисненого картону ( так звані «дрезденки»), старовинні іграшки з вати, картону, паперу, гірлянди та зірки з металевого дроту («плющенки»). Вражають дореволюційні іграшки з картону і тканини, різдвяні янголи та херувими, казкові персонажі та іграшки з радянською символікою. Незвичними та цікавими для сучасної дитини є новорічні іграшки з вати, картону, фольги, скляні намиста та гірлянди з прапорців, іграшки з електричних лампочок, що виготовлялися у важкі повоєнні часи. В експозиції представлені також прикраси, що є незмінними атрибутами ялинки 50—60–х рр: кукурудза, годинник iз «Карнавальної ночі», супутники та космонавти. А родзинкою експозиції є унікальна ялинка з курячого пір’я, яка виготовлена у 1940 р. Софією Митрофанівною Зимою. Теплі емоції викликають плюшеві зайці та ведмедики, ляльки, паровозики та літачки.
Виставка триває до кінця лютого.
Як би хто не ставився до 8 Березня, настання весни й любові до жінок ніхто не відміняв. І чотири вихідні з цього приводу в людей уже на носі. А що може бути кращим відпочинком і подарунком, до речі, ніж подорож. «УМ» склала орієнтовний тур-лист, де і за яку ціну можна провести святкові вихідні. >>
Чи не з перших днів весни перед кожним чоловіком постає питання, що ж подарувати коханій, мамі чи колезі у Міжнародний жіночий день. Кожен хоче виділитись, приємно здивувати оригінальністю подарунку та підібрати саме те, чого бажає жіноча душа. >>
Це варто спробувати хоч раз у житті! На заздрість усім, хто в мороз боїться вилізти з теплої шуби, хто злякано тупцює біля ополонки, широкими очима дивлячись на тих, хто заходить у воду. Журналiсти «УМ» цього року пiшли купатися на Водохреще в Гiдропарк. >>
У Санта Клауса нині — гаряча пора. Цими днями «найноворічніший» дідусь планети вирушає з рідного лапландського міста Рованіємі у свою щорічну навколосвітню подорож. Запрягає в сани вірного помічника — оленя на ім’я Рудольф Червоний Ніс, завантажує подарунки... Замовлення на них Санта збирає з кінця листопада. >>
Стараннями передусім наділених владою авантюристів сталося так, що за право представляти інтереси Святого Миколая в Україні впродовж останнього десятиліття неодноразово спалахували непримиренні конфлікти. >>
Багато хто знає, що відбулося майже 2000 років тому. Утім за стільки років на первісний сенс свята нашарувалося стільки нових тлумачень і видозмін пасхальних звичаїв, що межа між християнським і язичницьким ледь не стерлася. Тож «УМ» дізнавалася, що саме відзначаємо у свято Воскресіння. >>
