Днями завершився пітчинг кінопроектів, який підсумував конкурс на отримання державного фінансування у 2012–2013 роках. Хоча й нині далеко не всі проекти, які виграли попереднє змагання на держпідтримку, отримали заявлені кошти, надії вітчизняних кінематографістів на цей конкурс виявилися досить високими.

25 літрів пива, чотири пляшки горілки, три — віскі, по пляшці самогонки, коньяку та карпатського бальзаму, — такі ставки в літературному «алкототалізаторі», що розігрувався в соціальних мережах минулого тижня, зробили читачі за перемогу романа Тараса Антиповича «Хронос» у конкурсі «Книга року Бі–Бі–Сі». «Роман Антиповича відкриває начебто нову нішу, нові можливості сучасної української літератури, він особливий, — коментує Михайло Бриних, письменник і літкритик. — Усі інші претенденти на «Книгу року Бі–Бі–Сі» — просто хороші тексти. І треба було відчути різницю між визначальним текстом і просто хорошим». Журі ж мало інакшу думку. Переможцем названо дитячий роман «Сині води» 74–річного одеського письменника Володимира Рутківського.

Окрім перелічених, до п’ятірки фіналістів потрапили «Подорож з Мамайотою» Артема Чапая, «Нариси бурси» Антона Санченка та «Бора» Галини Вдовиченко.

Рецензувати посмертний твір автора, який трагічно відійшов, під усіма зрозумілими оглядами важко. Та оскільки «Ефіопська Січ» Василя Кожелянка стала подією літературного сезону — не випадає сховатися навіть за коректною формулою «або добре, або нічого».