Зазначимо, що 48–річний засуджений не тільки не розкаявся у скоєному, а й навіть зумів привернути до себе суспільну підтримку мешканців Миколаєва, розцінивши свій вчинок як «цивільний подвиг» і заявивши суду, що «якщо кожен українець вчинить так само, як він, — країна зміниться на краще в ту ж мить!» Вийти на волю він зможе вже через рік, адже половину терміну відсидів у СІЗО, поки тривали досудове слідство і розгляд його справи.
«Цивільний подвиг»
Як уже писала «УМ», у листопаді минулого року в Миколаєві приватний підприємець Олег Жуковський розстріляв з мисливської рушниці відомого бізнесмена Георгія Абшилаву та його водія Артура Джаняна. Причиною конфлікту став спірний договір про оренду приміщення на території колишнього заводу «Нектар». Спочатку цю територію у ВАТ «Нектар» придбав Жуковський, але потім угоду визнали недійсною нові ліквідатори збанкрутілого «Нектару», і територію придбала фірма «Лама–Т», власником якої був Абшилава.
Періодично протистояння між підприємцями виходило за рамки судового позову — Абшилава вимагав у Жуковського покинути спірну територію. «Розбірки» між двома конфліктуючими підприємцями тривали чотири роки і закінчилися вбивством. Як аргумент на свій захист Жуковський розповів слідству, що скоїв злочин у стані афекту, захищаючи своє майно і дружину.
НП сколихнула громадськість Миколаєва, яка тут же розділилася на два фронти. Одні вважали Абшилаву «кавказьким рейдером», а його вбивцю — людиною, яка «просто зробила за прокурорів, міліцію і державу корисну для суспільства роботу». Версія адвоката про те, що «вбивство скоєно з метою самооборони і стало останньою крапкою в людській драмі підприємця Олега Жуковського», подобалася багатьом. У місцевій пресі Жуковського називали зібраним, інтелігентним на вигляд чоловіком 47 років, який нічого негативного в своєму зовнішньому вигляді не має. До того ж, у минулому — «армійський офіцер, хороший сім’янин, батько двох дітей». Правда, трохи спантеличує те, як характеризувала Жуковського психолог: «недовірливий, високоемоційний, уразливий, правдолюб».
А що ж його жертва? Покійний Абшилава займався бізнесом, перебуваючи на державній службі. Відомий у місті підприємець (займався будівельним бізнесом, був співзасновником підприємства «Техноконтракт») працював на посаді заступника директора ДП «Дельта Лоцман». Однак навряд чи це могло стати мотивом до вбивства. Тим більше що багатьом він запам’ятався як меценат: пожертвував гроші на будівництво церкви в мікрорайоні «Соляні» у Миколаєві, за що УПЦ нагородила Георгія Абшилаву орденом Преподобного Іллі Муромця. Крім цього, пан Абшилава не цурався політики — очолював фракцію БЮТ у Миколаївській райраді минулого скликання.
Прийшов на чужу територію
За висновками слідства, Олегу Жуковському інкримінували дві статті Кримінального кодексу — п.1 ч.2 ст. 115 (умисне вбивство двох і більше осіб) і ч. 1 ст. 263 (носіння, придбання чи збут вогнепальної зброї). Покарання за першою статтею передбачає 10—15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення, за другою — від 2 до 5 років. На передостанньому засіданні суду наприкінці листопада прокурор зажадала міру покарання для підсудного у вигляді 14 років позбавлення волі. Проте суд нещодавно ухвалив, що «у Жуковського були всі підстави для захисту свого майна та близьких родичів від протиправних дій, а його неодноразові звернення до правоохоронних органів були неефективні».
Незадовго до трагедії проти Жуковського порушили кримінальну справу за несплату податків. Судовий розгляд був у самому розпалі, коли несподівано на підприємствi з’явився Абшилава з численною охороною і заявив Жуковському, щоб він забирався геть iз «його приміщення». Жуковський намагався пояснити, що тяжба не закінчена, а попереду ще апеляція. Але Абшилава і чути нічого не хотів. За свідченнями очевидців, він поводився зухвало, а пізніше і зовсім дав своїм молодикам команду трощити все навколо. У цей момент пролунали постріли ...
«Суд встановив, що на момент тих подій Олег Жуковський був власником підприємства, — розповіли «УМ» у прес–службі обласної міліції Миколаївщини. — Георгій Абшилава і його люди перебували в офісі фірми незаконно. Жуковський фактично захищав своє майно від незаконного посягання сторонніх осіб. Було встановлено, що того дня він кілька разів телефонував на тривожний пульт міліції. Суд урахував усі ці обставини, висновки експертиз і дійшов висновку, що обвинувачений не міг заздалегідь планувати вбивство Абшилави та його водія».
Тому колегія у складі трьох суддів під головуванням Михайла Семерея перекваліфікувала дії підсудного зі ст. 115 на ст. 118 КК (умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони). Жуковського засудили по максимуму, передбаченого цією статтею — два роки «колючки» і виплата сім’ї Макуді Джаняна морального збитку — 79 тисяч гривень.
Вплинула громадськість?
Безумовно, можна по–різному трактувати вбивство Григорія Абшилави й так само захищати чи звинувачувати його вбивцю — підприємця Жуковського. Очевидно інше: країна, де будь–який конфлікт можна залагодити не за допомогою судової системи, а винятково у вигляді розборок, не може мати здорове суспільство.
«Я впевнена, що у «справі Жуковського» значну роль зіграв громадський резонанс, — розповіла «УМ» правозахисниця Людмила Семенова. — У Миколаєві кілька разів проводилися мітинги на підтримку арештованого Олега Жуковського. Йому на адвокатів усім світом гроші збирали, а в соціальних мережах функціонувало кілька груп його імені».
На думку правозахисників, суд виніс надзвичайно м’який вирок, перебуваючи під тиском добре організованої підтримки для Олега Жуковського. Якби не громадський резонанс, суд залишив би первинний вирок — 14 років тюрми для вбивці двох осіб. Надалі Олег Жуковський цілком міг би розраховувати на дострокове звільнення — і тоді це було б більш виправдано, ніж нинішній м’який вирок суду. На даний час вже відомо, що брат загиблого, Іполит Абшилава, вирішив оскаржити вирок. Отже, ще невідомо, яким буде остаточний вирок для Олега Жуковського...