Чи має спокій у засвітах душа баби Параски?

У круговерті подій, пов’язаних із сьо­мою річницею Помаранчевої революції, загубилася сумна дата — річниця смерті одного з символів Майдану, незабутньої баби Параски. Не забули знамениту вуличну активістку тільки рідні та близькі. «Коли на різних каналах транслювали сюжети, присвячені річниці Майдану,— схвильовано розповідає «УМ» Світлана М’ясковська, дочка Парасковії Королюк, — ми дуже сподівалися побачити хоч щось і про маму. Але так і не дочекалися. Невже ж вона того не заслужила? Адже весь час була там, де й «польові командири»! Не згадала про її роковини і жодна з місцевих газет...»

26 листопада минув рік, відколи вона померла. Поминали «помаранчеву бабусю» лише у вузькому колі, замовивши службу Божу у сільському храмі села Дорогичівка. Відразу після цього дві з трьох її дочок поїхали до Польщі на заробітки, бо інакше важко кінці з кінцями зводити. Хочуть там заробити і на гідний пам’ятник для мами, щоб не просити ласки у влади. «Оббивати пороги місцевої влади і так є за що, — говорить пані Світлана. — Вже за два роки не одержали маминого земельного паю. Ніяк не можемо через бюрократичну тяганину завершити переписування хати».

А незадовго до роковин Параски Королюк її рідні пережили справжній шок, бо до села раптом приїхали правоохоронці й почали прискіпливо всіх опитувати про обставини смерті літньої жінки, те, що вона робила і куди їздила у свої останні місяці. Казали, що начебто збираються розслідувати обставини смерті — хоча померла бабуся в рідній хаті, а до того кілька тижнів перебувала в селищній лікарні під наглядом дочки, яка там працює. Цілий рік ніхто в Києві причинами відходу старенької в інші світи не переймався. А тепер Дорогичівкою ходять чутки, ніби в причинах смерті хочуть знайти «щось не те», аби використати це проти... тодішнього міністра внутрішніх справ Луценка. І, мовляв, для цього, можливо, навіть... розкопуватимуть могилу.

«Такого не дозволимо зробити нізащо! — з обуренням каже дочка Параски Василівни. — Кричатиму «ґвалт» усюди, якщо спробують покласти якусь вину за мамину смерть на Юрія Луценка, бо то чиста неправда!»

Усі, хто добре знав бабу Параску, кажуть, що якби ця незвичайна жіночка була жива, то зараз обов’язково знову мітингувала б у Києві. Але, сумно продовжують, від того всього, що відбувається в Україні, її серце не витримало б і зупинилось би просто десь там, на Майдані...То хай би вже хоч душі її був спокій.