Голодом — проти Лукашенкових хитрощів

12.06.2004
Голодом — проти Лукашенкових хитрощів

«Республiканська» трiйця.

      Голодування як крайня форма протесту практикується у політичному житті Білорусі з 1995 року. Тоді опозиційна фракція депутатів Верховної Ради 12-го скликання на чолі з присутнім ще на той час у політиці лідером Білоруського Народного Фронту Зеноном Позняком хотіла змусити президента Олександра Лукашенка відмовитися від ідеї змінювати Конституцію та державну символіку на стару, радянську. Відтоді у країні постійно голодують «через політику» — то підприємці, то таксисти і робітники, то політв'язні. Минулого тижня безстрокове голодування оголосили депутати фракції «Республіка».

      Валерій Фролов, ім'я якого згадується серед найбільш імовірних претендентів на президентство, Сергій Скребець і Володимир Парфенович ще кілька років тому були цілком «лояльними» парламентаріями. Проте більш як рік тому трійка депутатів пішла з фронту, створила фракцію «Республіка» і відтак очолила список особистих ворогів президента.

      Нещодавно на пленарному засіданні Палати представників Валерій Фролов спробував внести поправки у Виборчий кодекс, суть яких — уведення до складу виборчих комісій представників громадських організацій і політичних партій, розширення повноважень спостерігачів, які реально контролюють підрахунок голосів, скасування дострокового голосування. У світлі недавньої заяви Олександра Лукашенка про те, що «вибори будуть чесними і прозорими, але опозиції в новому парламенті не буде», необхідність форсування змін до виборчого законодавства стала очевидною.  Але спеціальна парламентська комісія з питань виборів ініціативу «республіканців» не схвалила. Однак депутати мають право виносити законопроекти на голосування самостійно, що і спробував зробити генерал Фролов. Але йому це не дозволив зробити спікер Вадим Попов. У залі зав'язалася лайка, під час якої депутат від комуністів Сергій Костян, приміром, пообіцяв «трьом мушкетерам», що їм «це так не пройде», у відповідь на що Сергій Скребець поцікавився, чи не збирається часом «червоний Костян» вдатися до спіритизму і викликати дух Залізного Фелікса. Потім мікрофон депутату Валерію Фролову відключили, і генерал прямо з парламентської зали поїхав додому, зібрав аптечку і документи, а за годину оголосив голодування біля Будинку уряду. Його відразу підтримали Сергій Скребець і Володимир Парфенович ( у минулому, між іншим, триразовий олімпійський чемпіон з легкої атлетики).

      Голодуючі прийняли звернення до уряду і народу, в якому вони заявляють про те, що «президентська кліка напередодні  виборів готує черговий антиконституційний переворот під видом проведення референдуму за внесення змін до Конституції» (основна з них, нагадаємо, — право парламенту обирати президента. — Ред.), а також висувають дві вимоги. Перша вимога —  зупинити маховик політичних репресій і змінити «запобіжний засіб» «в'язню совісті» Михайлові Мариничу, котрий перебуває в СІЗО. Друга — розглянути на сесії проект Закону «Про зміни і доповнення у Виборчий кодекс Республіки Білорусь».  Першу ніч після оголошення голодування «республіканці» провели в парламенті. Але вже на ранок вони оголосили про те, що будуть працювати, поки вистачить сил, і Сергій Скребець виїхав на зустріч зі своїми виборцями в рідне містечко Ліду.

      Реакція на акцію протесту трьох «республіканців» була неоднозначною. Так, особистий друг Лукашенка віце-спікер Володимир Коноплєв звинуватив «протестантів» не тільки в тому, що вони поночі уминають принесені дружинами пиріжки, а і в тому, що «ці депутати спекулюють на зростаючому авторитеті посадженого у в'язницю Маринича».  А простий люд зреагував на акцію інакше — за кілька днів число голодуючих біля парламенту несподівано зросло.

      Почалося усе з того, що з Вітебська приїхав голова обласного осередку Об'єднаної громадянської партії Геннадій Ананьєв, до якого приєдналася лідер мінської первинної організації тієї ж партії Марина Богданович. Ці двоє з'явилися зі своїми спальними мішками і теж оголосили про безстрокове голодування. Відразу їх спробували відвезти в райуправління міліції, але потім таки обмежилися конфіскацією спальних мішків і  штрафами. Але вже наступного ранку до депутатів приєдналося десять «просто людей», як представилися вони журналістам. «Просто люди» продовжують прибувати.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>