Після кількох судових засідань, які або не відкривалися, або ніяких результатів не приносили, у Першотравневому районному суді нарешті завершилося судове слідство щодо побиття рибалок у Заставнівському районі Чернівецької області. Нагадаємо, 16 квітня голова Заставнівської райдержадміністрації Михайло Бойчук із родичами побили чотирьох рибалок, які, на їхню думку, «незаконно» рибалили на приватних ставках.
Буковинський «Лозинський», як його охрестили журналісти, спочатку не на жарт злякався, що його вічному «царюванню» в Заставні прийшов кінець. Справа набула неабиякого розголосу, тож голова району раптом згадав, що він — дуже хворий каліка. Але і міліція, і прокуратура були тоді на висоті: правоохоронці клятвено пообіцяли довести справу до кінця і посадити на лаву підсудних родину Бойчука, яка брала участь у побитті рибалок.
Попри це, серед односельців ширилися чутки, що справу таки спустять на гальмах. Якщо спершу всі четверо рибалок, які стали героями телеекранів та газетних публікацій, сміливо демонстрували поламані ребра, побиті обличчя, вибиті зуби, синці та набряки, то згодом троє з них уже не так упевнено давали свідчення проти місцевого князька. А потім і взагалі «забули», хто їх бив і... чи бив узагалі. Від свідчень не відмовився лише один iз потерпілих, Іван Абрамович. Захисники вимагали для нього додаткової медичної експертизи, адже Іван отримав перелом двох ребер, що кваліфікується вже як «тілесні ушкодження середньої тяжкості». Натомість, за висновком чернівецьких медиків, рибалка отримав «легкі тілесні ушкодження».
Адвокати обвинувачених, зі свого боку, вимагали провести психіатричну експертизу — мовляв, у Абрамовича не все добре з головою, якщо досі не відмовився від свідчень.
Водночас четверо обвинувачених у побитті дали покази, згідно з якими, потерпілі рибалки... першими накинулися на охоронців ставка, внаслідок чого зав’язалася бійка. Причому, за словами підсудних, «Михайло Бойчук участі в конфлікті не брав, оскільки отримав удар у груди від Івана А., впав у мочарі, після чого з ноги випав протез, адже він — інвалід». Його зять, орендар ставків, «мав для охорони зареєстровану п’ятизарядну рушницю, вистрелив, щоби налякати рибалок, які нібито напали на брата Михайла Бойчука». Охоронці ставка, які мали в руках дерев’яні палиці, за їхніми словами, теж «відбивалися від рибалок, але хто кого бив, не бачили, бо було темно».
Останнім свідчення давав сам Бойчук, який визнав власну провину частково, вказавши на те, що розслідування кримінальної справи здійснювали необ’єктивно: не було відтворення на місці події, очних ставок iз потерпілими.
Тож гучна справа отримала нове і прогнозоване продовження, яке, схоже, добігає кінця: побиті рибалки насправді — п’яниці, які вже неодноразово крали рибу вночі з приватних ставків. Інакше чому ж злякалися своїх же попередніх свідчень проти голови райдержадміністрації? І навряд чи варто буде дивуватися, якщо після цього пан Бойчук повернеться на свою посаду та ще й отримає за вимушені прогули кілька десятків тисяч гривень...