Талант з позиченою скрипкою

Своїм найбільшим досягненням Назар наразі вважає міжнародний конкурс ім. Ф. Телемана, що проходив у Польщі в 2008 році, — там хлопець виборов перемогу. Важливим для нього є також третє місце на конкурсі ім. М. Єльського, який відбувався у Білорусі, та четверте місце на конкурсі ім. Шимона Гольдберга. Зараз же він готується підкорити публіку міжнародного конкурсу ім. А. Домбровського.

У маленькій, але затишній квартирі Федюків усе говорить про те, що тут живе музикант. Старе піаніно, на ньому — скрипка, у книжковій шафі ніші заповнені нотами та партитурами, біля піаніно — диски з музикою. У своїх музичних уподобаннях молодий скрипаль зосереджується на класиці, певна річ, бо Назар навчається у Львівській Національній музичній академії ім. М. Лисенка. А весь вільний час, як ведеться, присвячує грі на скрипці. «Перед конкурсами інколи і по 12 годин на день граю, — розповідає «Україні молодій» Назар Федюк. — Звучить, звичайно, неймовірно, але це правда. Тренуюся довго та наполегливо».

Пов’язати своє життя зі скрипкою хлопцеві допомогли батьки, коли ще у п’ять років віддали його до музичної школи. «Це були 90–ті роки, — пригадує мати Назара Оксана. — Всі батьки хотіли, аби їхні сини стали боксерами чи каратистами, тому коли почули, що ми віддали Назара в музичну школу, то тільки пальцями біля скроні крутили». На відміну від друзів і родичів, малий Назар рішення батьків підтримав, і вже через півроку після першого заняття відбувся його перший виступ, незважаючи на те, що хлопчик виявився наймолодшим у групі. «Пригадую, що виступати мені дуже сподобалось, і я просто закохався у скрипку», — з усмішкою розповідає скрипаль.

Взаєморозуміння між музикантом і скрипкою триває і досі. Саме любов до цього тендітного інструмента допомагає хлопцеві та його родині боротися за визнання на музичній ниві та й iз матеріальними труднощами водночас: більшість грошей, що заробляє сім’я, йдуть на поїздки на конкурси та на підготовку до них, дорого коштують і ноти. «В Україні немає видавництв, які би друкували ноти в сучасній обробці, тому доводиться все замовляти через інтернет у Німеччині, а вартує це недешево — від 30 доларів за кілька сторінок. І це плата лише за кілька днів підготовки, без права озвучення по телебаченню, запису, ба навіть копії нот робити не можна. Добре, що в Німеччині ноти можна орендувати, бо, наприклад, замовити якийсь твір зі Сполучених Штатів просто неможливо. Також дуже дорого обходяться поїздки. Звичайно, ходимо по різних фондах, які час від часу допомагають матеріально, але цього не вистачає. З досвіду ми знаємо, що під час конкурсу обов’язково треба знайти нормальне помешкання, на цьому економити не слід, адже без того музикант не зможе нормально підготуватися», — розповідає Оксана Федюк.

Ще одна проблема, з якою стикаються сотні талановитих молодих музикантів, — це наявність власного інструмента. Хоча талант Назара визнають далеко за кордоном, скрипку його мрії родина придбати не може, тому на конкурси хлопцеві інструмент позичає його викладач — Володимир Заранський. Проте Назар добре пам’ятає, як тримав у руках скрипки відомих майстрів. «Музикантів умовно можна поділити на прихильників скрипок Страдіварі та Гварнері. Колись на одному конкурсі в Москві конкурсантка мала скрипку Страдіварі. Я попросив дозволити заграти, дівчина погодилась. Це незрівняне відчуття! Описати словами моє захоплення дуже важко. Колись також грав і на скрипці майстра Гварнері. Як на мене, я належу до тих музикантів, які прихильні Гварнері», — зізнається Назар.

І хоч про таку скрипку музикант може лише мріяти, то інша його мрія цілком здійсненна. Юнак часто виступає в різних філармоніях України, але от заграти соло у Львові лауреату 19–ти міжнародних музичних конкурсів досі не вдалося. Тож Назар Федюк, чия гра зривала шквал оплесків по усьому світу, мріє почути аплодисменти вже у рідному місті.