Як не дихай, усе — «ци-гун»

      Серед різноманітних методів лікування та профілактики захворювань, що створені в у Давньому Китаї, спеціальні вправи, відомі під назвою «ци-гун» (буквально — «робота енергії ци»), займають особливе місце. Вони направлені на регуляцію дихання, енергії та рідин в організмі, їх традиційно використовували у системах психотренінгу даоських та буддійських шкіл, а також, у тій чи іншій мірі, — як базові у різних видах східної боротьби. Разом із голкотерапією, масажем, траволікуванням дихальні вправи «ци-гун» входять у систему східної медицини. Останнім часом, в основному завдяки теоретичним і практичним роботам у галузі психосоматичної медицини, що проводились у Китаї, Німеччині, інших країнах, їх стали використовувати для боротьби з важкими хронічними захворюваннями, неврозами, психоемоційними порушеннями, для підвищення витривалості організму, навіть для лікування хворих на рак.

      Заняття «ци-гун» можуть не тільки оздоровити вас, а й змінити ваше ставлення до природи, інших людей, самого себе. Вони подарують вам природний спокій, увагу, внутрішню силу і зібраність, терпіння та доброзичливість, зміцнять фізично і духовно. Гімнастика дихання «ци-гун» з лікувальною і профілактичною метою застосовується уже близько п'яти тисяч років. За свідченнями мудрих, які жили у давнину, вона дозволяє гармонізувати дух, душу й тіло, накопичувати і продуктивно використовувати внутрішню енергію, тренувати фізичне тіло, регулювати емоційний стан. «Рух допомагає травленню, хорошій течії крові, попереджає хвороби»,— казав знаменитий лікар Хуа-То, який жив у епоху династії Тан.

      Прийоми гімнастики дихання детально описані в багатьох книгах з народної медицини та даосизму. За її допомогою китайські медики лікують майже 20 захворювань.

      Отже, до вправ. Їх виконують лежачи, сидячи або стоячи. Дотримання правильної пози має неабияке значення.

      Неофітам гімнастики найлегше починати із «лежачих» позицій. Наприклад, на боку. Для цього бажано лягти на підлогу, підстеливши ковдру. Ідеальним було б тверде дерев'яне ліжко, також чимось устелене. На нього покладіть зручну подушку. Лягаючи на правий бік, голову трохи нахиляють вперед, на правий бік ліжка.

      Очі закрийте, але не щільно. Рот також закрийте і дихайте через ніс. Ліву руку, яка лежить зверху на боці, випрямте, але щоб від цього положення напруга не відчувалась. Долоню поверніть униз. Праву руку покладіть на подушку на відстані двох кулаків від голови, долонею догори. Верхньою частиною тулуба трохи відхиліться назад. Нижня нога має бути вільно випрямлена або злегка зігнута. Ногу, яка лежить зверху, зігніть під кутом 120 градусів, ліва ступня повинна бути за голінкою правої ноги. Ліве коліно має лежати на правому. Очі мають дивитися на верхню частину ступнів. У межах пози вибирайте найзручніше положення, ніде у м'язах не повинно бути напруження.

      Узагалі можна виконувати вправи і на лівому боці. Річ у тім, що лежання на правому боці полегшує тиск на серце, а також на шлунок, якщо ви проводите заняття після трапези, але якщо ви звикли саме на лівому боці — то не зраджуйте себе.

      Після того, як лягли у заданій позі, неодмінно треба розслабитися. І головне, що буває найважче, відмежуватися від навколишніх подразників. Вправи слід виконувати в обстановці тиші, спокою і зручності. Для того, щоб не відволікатися, у кімнаті не повинно бути нічого зайвого. Якщо до вас долітають звуки, які заважають зосередитись, то ввімкніть на перших порах неголосну фонову музику. Якщо, звичайно, вона не навіюватиме на вас сон.

      Після цього можна починати власне вправи на дихання. На вдих і видих вимовляйте: «цзи-цзі-цзін», що означає «мені потрібний спокій». При слові «цзи» зробіть вдих, піднімаючи язик до піднебіння, на слово «цзі» затримайте дихання, а на «цзін» опустіть язик і видихніть. Якщо фраза довша, відповідно, вдих і видих розтягуються у часі. В подальшому, можливо, ви зможете промовити «цзи-цзі-цзін-цзо» — «мені треба спокійно сидіти». Або: «цзи-цзі-цзін-цзо-шень-ті-цзянь-кан», що слід розуміти як «мені треба спокійно сидіти — і буду здоровим», або «цзи-цзі-цзін-цзо-шень-ті-нен-цзянь-кан» — «мені треба спокійно сидіти, тоді зможу бути здоровим».

      Дихайте природно, не робіть попервах занадто глибоких вдихів. Є три способи дихання, які розрізняються за інтенсивністю виконання вправ. Застосовуючи спосіб спокійного дихання, слід спокійно дихати носом. Дихання має бути повільним, природним і рівним. Роблячи вдих, можна доторкатися язиком до піднебіння. Другий спосіб, до якого переходять згодом, після певного досвіду тренувань, — глибоке дихання. При цьому методі дихання залишається рівним, але згодом поглиблюється. На початку вправи потрібно дихати, як завжди, а потім поступово поглиблювати дихання до тих пір, поки воно почне супроводжуватися якими-небудь шумами. Час вдиху і видиху однаковий, без паузи між ними. І третій — спосіб дихання «із зустрічними рухами». На вдих грудна клітка піднімається, а живіт втягується. На видих живіт піднімається, а грудна клітка опускається. У цьому випадку дихання повинне бути рівним, повільним, спокійним, глибоким і тривалим.

      Оскільки це гімнастика не так для тіла, як для свідомості, не забувайте сконцентруватися на центрі життєвої сили, так званому «дань-тянь», унизу живота. Він знаходиться на три цуні (цунь — індивідуальна міра довжини і дорівнює розміру другої фаланги вашого середнього пальця. — Авт.) нижче пупка по середній лінії живота.

      На двадцятому занятті у вас уже має виникати відчуття, нібито при вдиху повітря доходить до цієї основоположної точки. І вже коли досягнете цього рівня, так само зосереджуйтесь на великих пальцях ніг. Якщо ви відчуєте, що від вправ ваші ступні зігріваються — ви на правильному шляху.

      Через 10 днів після початку занять до вправ, які виконують, лежачи на боці, додають вправи, з «сидячими» позами. Взагалі-то пози «лежачи на боку» застосовують новачки або ж ті, чий організм ослаблений. А решті краще звернутися до вправ сидячи.

      Для цієї позиції головне — дотримуватися «правила прямого кута». Сядьте прямо на широку рівну табуретку або стілець, який дозволяє зігнути ноги у колінах під прямим кутом. Ступні мають рівно стояти на землі, відстань між носками і п'ятами має бути ідентичною і дорівнювати ширині плеч. Голову злегка нахиліть вперед. Тулуб і стегна також мають утворювати прямий кут. Руки покладіть на стегна долонями вниз, плечі нахиліть. Верхню частину тулуба не слід відхиляти назад. Очі спокійно закрийте, рот також, дихайте через ніс так само, як і при виконанні вправ у положенні лежачи на боці.

      Не слід різко починати і закінчувати тренування. На початку воно не повинно тривати більше 15— 20 хвилин двічі на день. Найкраще займатись вранці та опівдні, але не можна тренуватись при відчутті голоду. Після їжі заняття проводьте не раніше, ніж через 30—40 хвилин.

      Що стосується частоти дихання, то це річ суто індивідуальна. Якщо середньостатистичний чоловік у середньому робить 15 вдихів на хвилину, а жінка — 18, то спортсмени дихають рідше. А люди, що займаються «ци-гун», можуть знизити частоту до 4—6 вдихів на хвилину, а окремі унікуми — до двох. Правда, початківці не повинні прагнути неодмінно досягти таких результатів. Лікувальний ефект матимете і без цього зниження частоти дихання. Слід намагатися зробити дихання природним, безперервним і нечутним.

      За таким принципом єдиного ритму дихання і руху побудовані відомі китайські національні стилі гімнастики (со-лін, тай-дзі, па-ті, мей-хуа). Там, де вдається гармонізувати ритм дихання і руху, хвороби відступають. Люди, які займаються гімнастикою, відчувають стан, коли «душа подібна до яскравого чистого дзеркала, подібна до спокійної води».