Пальчики оближеш

Може, хтось не знає, але є в природі цукеркове дерево — говіння чи говенія (кожен його називає по–своєму), з родини крушинових. Росте воно і радує своїми смачними плодами в Китаї, Індії, Японії, у теплих районах Кавказу, Середньої Азії і Криму. Його плоди — майже відразу сухі, тригнізді, містять у собі понад 20 відсотків цукру, а коли підв’ялені — то й половину. Навіть плодоніжка цього фрукта дуже смачна: кажуть, коли вона ще зелена, то за смаком — точно льодяники, а коли в’ялена — солодша за родзинки. Дуже смачно, а головне — корисно, бо природні цукерки виконують в організмі ще й роль регулятора цукру в крові, тонізують і додають так званих гормонів щастя, які зов–сім не зайві нам під час осінньої депресії. Напевно, біля вашого будиночка таке дерево не росте, але не засмучуйтесь: природні цукерки можна приготувати власноруч — буде не менш смачно і не менш корисно.

Щоб приготувати гарбузові цукати, візьміть кiлограм порізаного на кубики гарбуза (зі сторонами десь 2 см), 800 г цукру, трохи цукрової пудри і кориці, 4 столові ложки тертих горіхів, сік половини лимона. Спочатку зробіть сироп: цукор залийте літром води, доведіть до кипіння і додайте лимонний сік. Готовим сиропом залийте порізаний гарбуз і залишiть на ніч. Зранку доведіть до кипіння, остудіть, а потім повторіть цю процедуру ще двічі, поки гарбуз повністю просякне цукром і стане прозорим. Потім відцідіть гарбуз крізь сито і викладайте на деко. Присипте корицею, меленими горіхами (будь–якими) та цукровою пудрою і сушiть у духовці 6—8 годин. (За таким «сценарієм» готуються і цукати з дині чи білої частини шкірок кавуна).

Хто хоч раз куштував цукати зі шкірочок апельсина, стане прихильником цієї смакоти з першого ж разу. Запасіться терпінням — потім зрозумієте, що це було недаремно. Для початку зріжте шкірки з товстошкірих помаранчів, поріжте їх невеликою соломкою і три дні вимочуйте у холодній воді, змінюючи її тричі на день. Потім вийняті з води шкірки залийте новою водою і проваріть їх 15—20 хвилин, злийте воду й опустіть у сироп, який маєте підготувати з 1,2 кг цукру, 3 склянок води і соку половини лимона (це — на кілограм сирих апельсинових шкірок). Доведіть масу до кипіння, зніміть з вогню і відставте на 5—6 годин. Потім знову доведіть до кипіння і проваріть 5—7 хвилин, зніміть із вогню й дайте постояти 10—12 годин (так потрібно повторити 3—4 рази). Насамкінець додайте сік ще півлимона, витримайте 2—3 години, відкиньте на друшляк, щоб сироп повністю стік, розкладіть цукати на таріль і підсушіть на повітрі. Присипте цукровою пудрою. А тепер скуштуйте!..

Утім, якби мене особисто запитали, яке дерево можна назвати цукерковим, я б, не сумніваючись, назвала яблуню. Чим не цукерки її солодкі райські яблука? Їх, а також будь–які інші сорти яблук можна зробити справжніми цукерками, якщо — шматками — карамелізувати. Для початку потрібно підготувати яблука — помити і старанно витерти. Нанизати їх на дерев’яні шпажки і підготувати місце, куди будемо класти готові цукерки — це може бути тарілка чи папір, але обов’язково промаслені. Потім у сковороду висипати 300 г цукру (на кілограм яблук), вичавити трохи лимонного соку і, помішуючи, розтопити це на помірному вогні. Потрібно уважно слідкувати, щоб цукор, карамелізуючись, не танув дуже швидко, бо карамель потемніє і буде гірчити. Як тільки цукор перетвориться на густий пінистий сироп, опускаємо туди яблука почергово на шпажці. Потрібно ці маніпуляції робити швидко, бо цукор почне ставати дуже густим. З такої густої маси можна виліпити кільця і охопити ними яблука. Прохололи?

Можна їсти!