Коли будівництво на вулиці Лютеранській, 10 тільки намічалося, бабусі-протестантки виходили на майбутній будмайданчик із плакатами і закликами не руйнувати старий Київ. Адже спорудити житловий будинок збиралися впритул до двох — 117-ї, 86-ї — столичних гімназій та кінотеатру «Дружба». Тоді критику будівельники вислухали і пообіцяли, що «стрілку» зведуть низьку: всього на десять поверхів. Нещодавно скандал довкола будівництва знайшов продовження: в сусідніх із ним спорудах і школах з'явилися тріщини. Місцеві мешканці переконані, що руйнування спричинила саме новобудова. Підтримують їхню позицію і фахівці Київського будівельного технікуму. Останні навіть заявляють, що своїх дітей у такі школи вчитись нізащо не пустили б, через ненадійність...
Екзамени під стукіт молотків
Першим на сполох забив викладач Київського будівельного технікуму Анатолій Козовенко. Чоловік зателефонував до редакції з проханням допомогти. «У центрі столиці зовсім поряд із гімназіями будують висотні споруди, котрі там не лише зайві, а й небезпечні, — розповідає Анатолій Макарович. — Зрозуміло, що в цих випадках ми вже нічим не зарадимо, але допустити нові незаконні забудови не можна».
Як з'ясувалося, шкіл, що «розходяться по швах» через сусідство з новозбудованими багатоповерхівками у центрі столиці, аж три. Перші дві —117-та і 86-та — розташовані якраз поруч зі скандальною недобудованою багатоповерхівкою на вулиці Лютеранській. «Новобудова перешкоджає нормальному освітленню класів, де займаються діти, і навіть спричинила появу тріщин на фасадах шкіл», — переконаний Анатолій Макарович. Поки що вони малопомітні. Але фахівець стверджує, що через кілька років тріщини розійдуться і перетворять споруду на аварійно небезпечну.
Утім учні сусідніх гімназій відчувають незручності і зараз. Цієї весни їм уперше довелося здавати нормативи, бігаючи довкола кінотеатру «Дружба» по асфальту і дихаючи цементним пилом від будівництва. «Старий майданчик у нас забрали, а той, що видiлили навзамін, годиться тільки для метання», — розповів «УМ» учитель фізкультури. І попросив не вказувати його прізвище, аби не було зайвих проблем із керівництвом.
З огляду на те, що навчальний рік благополучно закінчився, можна було б назвати проблему висмоктаною з пальця, але першого вересня, коли діти повернуться до навчання, на краще ситуація навряд чи зміниться. До того ж у старшокласників 117-ї та 86-ї шкіл попереду — випускні екзамени. У якій обстановці вони пройдуть — невідомо. Принаймні ще минулого тижня діти скаржилися, що через будівництво інколи просто не могли досидіти до кінця уроку. «Якщо ще вікна зачинені, то можна терпіти, але зараз їх часто відкривають, і тоді дуже шумно: на вулиці постійно щось зварюють, забивають», — розповіла десятикласниця 86-ї київської школи Оксана. Невже і під час випускних іспитів, коли учням треба буде максимально зосередитись і проявити всю свою кмітливість, за вікнами перекладатимуть бетонні брили і забиватимуть палi?
«Дружба» дружбою, а гроші рахуй?
Якщо будівельники гнатимуть висотку в тому ж темпі, незабаром з-за «спини» кінотеатру «Дружба» вигляне гігантська будівля, яка одразу знищить тамтешній архітектурний ансамбль. Утім люди із сусідніх будинків переконані, мовляв, у цьому будівництві замішані великі гроші, а відтак виконавця робіт архітектурні смаки киян хвилюватимуть найменше. «Одна квартира на Лютеранській, 10 займатиме цілий поверх, тобто у «свічці» фактично житиме 12 сімей. Уявляєте, скільки коштуватиме така хатинка!» — резюмує Анатолій Макарович.
За його словами, дороге житло може обійтися вдвічі дорожче і для сусідів злощасної багатоповерхівки. Адже тріщини, які з'явились на стінах шкіл, рано чи пізно дадуть про себе знати. «117-та й 86-та гімназії знаходяться на невеличкому пагорбі. Стабільно ці заклади могли б простояти, якби протягом усього періоду експлуатації грунти під їхніми фасадами не чiпали — розповідає Анатолій Макарович — в нашому випадку поруч зі школами викопали котлован, вивільнивши тиск грунту. Після цього земля під спорудою перетвориться на пружину й потягне за собою всі сусідні будівлі», — каже Анатолій Козовенко.
За його словами, зведений на місці котловану будинок сповзання землі зупинить лише тимчасово. Згодом його ж фундамент натисне на сусідні споруди з новою силою. Цього разу — у зворотному напрямку.
Водночас у компанії «Основа-Солсіф», яка є виконавицею будівельних робіт, переконані, що майбутня багатоповерхівка може впливати лише на споруди, що розташовані нижче, а школи, у яких після будівництва з'явилися тріщини, просто віджили своє. «Може, вік цих споруд виходить?» — прокоментував «УМ» ситуацію інженер-геолог компанії «Основа-Солсіф» Володимир Пархоменко. Втім категорично заперечувати негативний вплив будівництва на гімназії представник компанії не став. «Такі висновки можна робити тільки після ретельного дослідження», — пояснив він.
Школа гойдається — раз
53-тю київську школу, що на вулиці Богдана Хмельницького 16/18, ретельно досліджують ось уже кілька десятиліть. Три роки тому, коли під стінами навчального закладу почали зводити «свiчку», науковці взяли його під особливий контроль. Нині різні інститути постійно стежать за навчальним закладом, побоюючись, щоб споруда не завалилася просто під час занять. Будівельники, котрі ризикнули будувати поряд із цією школою житловий будинок, наступили на ті самі граблі, що і їхні попередники. Земля біля школи свого часу вже «пливла», коли у 30-х роках поряд із нею зводили Київпроект. Згодом трішин у стінах школи додало прокладання тунелю київського метро. Спорудження «стрілки» поряд із школою може стати для неї останньою краплею.
«Будівництво біля 53-ї столичної школи, як і в решті випадків, проводилося без точних розрахунків. Мало хто знає, що двісті років тому в цій місцевості полювали на качок, звірiв, тут були потічки. Протікають вони там і досі. Будівельники ж перекрили їм шлях. Тепер підземні води вимиють все, що є під основою школи», — пояснює Анатолій Макарович. Тоді обвал може статися iз дня на день.
«Школа повністю перетягнута панкерами, тепер це будівництво знову додало хвилювань», — розповіла директор 53 школи Лариса Пшеничнюк. За її словами, київська влада нещодавна знову прийняла рішення провести обстеження фундаменту й фасадів приміщення і навіть пообіцяла її реконструювати. Відтак ані про перевірку, ані про реконструкцію більше не згадували. А на питання, яка ж доля чекає на цю школу далі, її керівництво лише розводить руками: «Ну стоїть же поки що...».
Протягом літніх канікул ці проблеми із забудовою біля столичних шкіл потроху припадуть пилом і забудуться. Проте повертатися київським учням принаймі трьох гімназій доведеться в «рідні» аварійнонебезпечні умови, якщо тільки до вересня список небезпечних шкіл не збільшиться.
