Про це недавно заявив міністр охорони здоров'я України Андрій Підаєв, підкресливши, що сімейним лікарям, тобто лікарям загальної практики, відводитиметься провідна роль у медичному забезпеченні, тому що саме вони надаватимуть населенню первинну медико-санітарну допомогу, яка має стати основною ланкою нашої системи охорони здоров'я. За даними медиків, приблизно 90 відсотків всіх випадків втручань лікарів починається і закінчується на рівні первинної медичної допомоги. А сімейний лікар — це спеціаліст, який не просто надаватиме медичну допомогу, а й організовуватиме надання допомоги своїм пацієнтам на вторинному і третинному рівнях. Тобто майже всі медичні послуги пацієнт одержуватиме у свого сімейного лікаря або за його направленням. Реформа передбачає і те, що пацієнти зможуть самі вибирати собі докторів, а не будуть прикріплені до дільничного терапевта за територіальним принципом.
Найбільш привабливою стороною нововведення для високих посадовців охорони здоров'я є те, що цей найменш затратний рівень медичної допомоги дозволить зекономити бюджетні кошти, які часто через незадовільну роботу первинної ланки і недостатність профілактичної роботи витрачаються потім на більш спеціалізовані й тому дорогі види медичної допомоги населенню. За інформацією Міністерства охорони здоров'я, у правильно організованій системі лікарі загальної практики прямо чи опосередковано можуть контролювати 70—80 відсотків загальних витрат на охорону здоров'я, при витратах на їх власну діяльність приблизно 20 відсотків. «Досвід роботи сімейних лікарів у різних регіонах України доводить, що робота такого лікаря дозволяє зекономити від 7 до 15 відсотків бюджетних коштів», — зауважив міністр.
На розширеній колегії МОЗ «Досвід реформування первинної медико-санітарної допомоги на муніципальному рівні» також з'ясувалося, що загалом для реформування галузі Україна потребує близько 21 тисячі сімейних лікарів, але до кінця 2005 року освітні заклади зуміють підготувати тільки 35 відсотків таких фахівців. На сьогодні в Україні працюють близько дев'ятсот лікарів такої спеціалізації.
Щоправда, щоб виконувати свої функції належним чином, тобто надавати первинну медичну допомогу, розпізнавати всі можливі види захворювань і вчасно направляти до фахівців, сімейний лікар повинен мати не тільки високу кваліфікацію, а й достойну оплату праці. Як вирішити ці завдання у наших економічних умовах — головне питання для реформаторів медицини.