Азарова — на вила. Наразі бутафорські

Після підприємців, «афганців» i «чорнобильців» маніфестувати проти уряду вийшли аграрії. Учора під Кабінетом Міністрів зібрався півторатисячний натовп, який зустрів Прем’єр–міністра Миколу Азарова вигуками «Ганьба!» Взявши до рук величезні бутафорські вила та косу, учасники мітингу заявили, що тепер тільки такими засобами їм залишається озброїтися, бо держава забирає останні копійки, тож на серйозну техніку коштів не лишається. Один із найколоритніших пікетників, одягнений у полотняні штани й вишиванку та смушеву шапку, погрожував Будинку уряду ціпом. У людей були плакати з написами: «Фашисти під час окупації з селянами так себе не поводили», «Фермери проти дерибану землі», «Бюджет селянам, а не олігархам», «Землю тим, хто на ній працює» тощо.

Приводом до виступу стало насамперед те, що Кабмін не зреагував на звернення агровиробників із проханням скасувати мито на експорт зернових культур. Як відомо, уряд має намір продовжити дію експортного мита на пшеницю, ячмінь і кукурудзу, а також запровадити з 1 січня вивізні мита на сою, ріпак та олію соняшникову.

Перейшовши під Верховну Раду і впершись у новий паркан, демонстранти передали звернення до народних депутатів, де вказали свої вимоги: по–перше, продовжити мораторій на купівлю–продаж земель сільськогосподарського призначення до того часу, доки не будуть забезпечені законодавчо всі права громадян України на землю; по–друге — відкликати кабмінівський проект закону «Про ринок земель» або доопрацювати його; по–третє — скасувати експортне мито на деякі види зернових культур; по–четверте — провести всеукраїнський референдум щодо проведення земельної реформи, оскільки саме народ, згідно з Конституцією, є єдиним власником землі.

«Людей уже довели. Ми майже не організовували сьогоднішню акцію — просто дали оголошення, бо хотіли побачити реакцію людей. І люди перевершили всі наші сподівання», — розповів «УМ» один з організаторів акції, голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков. Він запевнив, що демонстранти не ламатимуть паркани і не штурмуватимуть парламент, як це робили «афганці». «У них свої методи, у нас — свої, не менш жорсткі, — каже голова Аграрного союзу. — Якщо влада не піде на діалог, селянин просто посіє стільки, щоб вистачило йому на життя, і все. Ніякого експорту чи навіть продажу для внутрішнього використання. Але якщо чесно, то я просто не розумію цих людей, які заради грошей можуть продати власну матір, — зітхає чоловік, коментуючи політику уряду Азарова—Януковича. — Ну та Бог їм суддя».

«УМ» поспілкувалася також із Володимиром Ювком, головою козацько–селянської асоціації фермерів Ніжинського району, та Михайлом Пенським, який є головою фермерів у Срібнянському районі тієї ж Чернігівської області. Обидва чоловіки вже немолоді, але сповнені рішучості й жваво розповідають «за життя». «Схема цієї махінації проста — вони почнуть скуповувати землю задешево, а потім у десять разів дорожче продадуть іноземцям, — міркує пан Володимир стосовно ймовірного скасування мораторію на продаж землі. — А ми залишимось ні з чим. Так скоро і зов­сім помре українське село. Зараз що не день, то зникає населений пункт». Із ним згодний і пан Михайло: «Сьогодні фермери та селяни ледь виживають через політику держави, яка зовсім не хоче нам допомагати. Орендарі, що беруть землю у селян, платять занадто малі відсотки — не вистачає навіть, щоб худобу прогодувати. Ну та й грець із ним, не допомагаєте — то хоч не заважайте. Так ні, їм усього мало, хочуть у нас ще й землю забрати».

Чоловіки кажуть, що якби вони так безвідповідально поводилися у своєму господарстві, як урядовці й депутати з країною, то їм би їхнi ж працівники давно «набили пику».