Уявіть, скільки каші вийде з такого врожаю!
Королями осіннього сезону, безперечно, є овочі. І хоч вітаміни ніколи зайвими не бувають, восени вони особливо актуальні: потрібно бути готовим до сезонного похолодання і можливих застуд, а значить — посилено зміцнювати свій імунітет. Але, як кажуть, їж–їж моркву й капусту — і кроликом станеш. Проте варто ввімкнути трішечки фантазії — і звичайні овочі, які набридають одноманітністю, смакуватимуть по–новому. Приміром, сконцентруватися не лише на змістові, а й на формі — і на обід чи вечерю приготувати «діжечки», «човники» чи «пеньочки» з овочів.
Здається, найпростіша страва — «Картопляні діжечки». Щоб їх зготувати, потрібно 300 г м’ясного фаршу (зі свинини, курятини чи молодої яловичини), 200 г печериць, 100 г сметани, цибулину, 15 картоплин, сіль і спеції. Спочатку нарізані дрібно гриби і цибулю треба підсмажити на соняшниковій олії. Картоплю почистити і вирізати у клубнях чималенькі отвори (краще робити це спеціальним ножем). Фарш з’єднати зі смаженими грибами і цибулею, посолити, додати спеції за смаком і ретельно перемішати. Щільно нафарширувати всім цим картоплю, формуючи зверху кожної «шапку». Далі треба виставити нафаршировану картоплю у сотейник, змащений олією, посолити і полити розбавленою водою (півсклянки) сметаною, накрити кришкою і відправити в духовку на півгодини. За п’ять хвилин до готовності зняти кришку для утворення на «діжечках» рум’яної шкірочки. Насамкінець, вийнявши з духовки, присипати зеленню.
Прихильникам здорового харчування особливо сподобаються «Сині пеньочки» — баклажани, запечені з м’ясом і сиром. Чому? Бо «синенькі», як лагідно ми говоримо про овоч, за велику кількість мінеральних речовин і корисних солей у них дієтологи називають «овочем довголіття». І який би спосіб приготування баклажанів ви не обрали, після теплової обробки вони залишаються все одно коморою поживних речовин. Між іншим, до нас цей диво–овоч прийшов з Індії і Південної Азії, вже коли здобув велику популярність серед жителів цих країн. Є легенда, що ісламський імам зомлів, коли вперше скуштував страву із запечених баклажанів — такою вона була смачною. Ми — народ витриваліший, мліти не будемо, а лише порадуємо рідних цим смаком. Тож для приготування «Синіх пеньочків» беремо 2—3 невеликих довгеньких баклажани, 300 г філе курки, 150 г твердого гострого сиру, 50 г майонезу, 2—3 помідори, сіль, перець і сушений базилік. Баклажани спочатку треба ошпарити окропом. Потім нарізати їх кільцям завтовшки 1–2 см. Змастити кожне зверху майонезом і покласти по шматку курятини, попередньо відбитої, посоленої і поперченої. Знову зробити прошарок майонезу, посипати базиліком і тертим сиром, а зверху викласти тоненькі часточки помідорів. Запікати у духовці 15—20 хвилин.
«Діжки з овочами» — це баклажани, запечені винятково з овочами. Для такої вегетаріанської страви знадобляться: 2 середні баклажани, по одній цибулині та морквині, 2 помідори, 2 зубчики часнику (якщо любите гостреньке), півсклянки вареної квасолі, 200 г свіжих грибів (глив чи печериць), зелень, олія, спеції. Баклажани спочатку треба ошпарити окропом, потім порізати кружальцями завдовжки 5—6 см. Далі видалити з майбутніх «діжечок» серединки, залишаючи «дно» (приблизно 1 см). На сковорідці треба спасерувати на олії пошатковану моркву, порізані цибулю і гриби. Додати відварену квасолю, посолити, поперчити, перемішати і заповнити баклажанні «діжечки» овочевим фаршем. Потім виставте їх на змащене олією деко, накрийте тоненькими кружальцями помідора, присипте твердим сиром і запікайте у гарячій духовці до м’якості. Останній штрих — подрібнена зелень на «діжечках».
Сама досконалість для харчування — звичайнісінькі низькокалорійні кабачки. Вони містять у собі не лише білки і вуглеводи, а й каротин, аскорбінову кислоту, мінеральні солі. Також абсорбують зайві речовини в організмі та сприятливо впливають на стан шкіри. Але це все дрібниці порівняно з тим, якими смачними вони бувають, коли зуміти правильно їх приготувати. Наприклад, «Кабачки по–селянськи». Дозрілий кабачок потрібно порізати на великі стовпці (6—7 см), вичистити серцевину, залишивши «дно». Простір, який звільнився, заповнити «фаршем» iз м’якиша чорного хліба з олією (будь–якою, але найкраще оливковою), потовченим часником (за смаком) і подрібненим листям петрушки, приправленими сіллю та перцем. Далі ці стовпці запікати в духовці до готовності на деку, змащеному олією.
Інший варіант — «М’ясні кабачки». Фарш для них готуємо так: телятину (300 г) нарізаємо кубиками і пiдсмажуємо на олії з шаткованими морквою і корінням селери та подрібненою цибулею. Насамкінець усе, зрозуміло, солимо–перчимо. Цією масою фаршируємо підготовлені кабачки, присипаємо будь–яким твердим тертим сиром(а найкраще — пармезаном) і запікаємо.
Найпопулярніший європейський сорт кабачків — цукіні, колір шкірки якого може бути від блідо–зеленого аж до темно–зеленого. У цукіні є ледь відчутна гірчинка, і це надає цим овочам особливого смаку. З них можна приготувати святкову страву «Цукіні з кедровими горішками». Для цього потрібно взяти 4 середніх цукіні, 2 зелені перчини, столову ложку оливкової олії, цибулину, 2 зубчики часнику, півкіло курячого фаршу, 100 г світлих родзинок, перець, корицю, 150 г тертого сиру чеддер, 2 столові ложки кедрових горішків.Спочатку цукіні треба порізати на кружальця по 5 см, ложкою вийняти серединку, залишаючи тонке «дно». У сотейнику розігріти олію, додати порізані цибулю і зелений перець, розтовчений часник і тушкувати все це 5 хвилин, помішуючи. Потім додати фарш, родзинки, корицю, сіль та перець і тушкувати ще 5 хвилин. Вимкнути вогонь, додати натертий сир і перемішати. Заповнити отвори цукіні цим фаршем, зверху посипати кедровими горішками і запікати 10 хвилин. Подавати цю вишукану страву треба гарячою.
Якщо дрібненькі «діжечки» та «стовпчики» — не ваша стихія, готуйте фарширований гарбуз. На столі він буде справжньою «діжкою»! (Особливо романтичні натури, згадавши казку про Попелюшку, можуть назвати страву і «каретою»). Тож заносьте на кухню гарбуз (приблизно в півтора кілограма), беріть 250 г свинини, 500 г печериць, склянку гречки, по одній цибулині та морквині, 20 г свіжого імбиру (або сухого на кінчику ножа), спеції, 2 склянки бульйону (овочевого, м’ясного чи грибного). І зовсім скоро ваші гості не нахвалять вас за оригінальну й смачнющу основну страву!
Отже, спочатку треба очистити і порізати гриби. М’ясо нарізати невеличкими шматочками і підсмажити його на слабкому вогні, додати нарізані моркву та цибулю і потушкувати все 10 хвилин, додати гриби, посолити, поперчити і довести все до готовності. Окремо зварити гречку, підсолити і додати чайну ложку тертого (або дрібку сухого) імбиру.
Гарбуз помити, зрізати верхівку (якщо є хвостик — добре запекти з ним, обгорнувши його в фольгу), вибрати з нього м’якоть і насіння. Потім розмішати гречку з м’ясним фаршем, наповнити гарбуз цією начинкою, залити бульйоном і запікати до готовності гарбуза. Вийнявши з духовки, овоч треба змастити олією. (До речі, змащувати олією (краще оливковою) бажано всі запечені овочі. Так вони довше зберігають у собі вологу, не обвітрюються і мають апетитний вигляд).
Якщо для вас гарбуз — десертна страва, готуйте його із сухофруктами.
На овоч вагою приблизно в півтора кілограма знадобиться склянка рису, 70 г вершкового масла, 200 г почищених і порізаних яблук, половина чайної ложки кориці, 50 г горіхів (будь–яких), 200 г меду, півсклянки родзинок, 50 г кураги, ваніль. Рис треба злегка відварити, додати до нього помиті родзинки, подрібнену курагу, порізані яблука, пересипані корицею, мед, горіхи, ваніль, усе добре перемішати і наповнити підготовлений гарбуз. Закрити його верхівкою і запікати до готовності. Подають цю «карету», поливши розтопленим вершковим маслом.
Смачного!
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
