Донедавна мешканці Балок не мали клопотів з водопостачанням. До шахтарського містечка Дніпрорудне — кілька кілометрів, і з пробурених там свердловин вода добігала до їхніх хат. І тариф був прийнятним — по кілька гривень з кожного споживача. «Буде ще ліпше», — запевнив довірливих сільчан і владу надто підприємливий мешканець Дніпрорудного. І з'явився між артезіанськими свердловинами та сільськими кранами посередник — «Водник», товариство з обмеженою відповідальністю.
Що в цього посередника відповідальність дійсно обмежена, на відміну від апетиту наживи, балківці упевнилися вже у січні 2004 року. Забув «Водник» про свої ледь не благодійницькі обіцянки і зажадав з кожної «спраглої душі» аж по дев'ять гривень!
— Сім'я моєї доньки складається з дев'яти осіб, — каже пенсіонерка Людмила Олійник. — Де діти візьмуть 81 гривню на місяць? І це тільки за воду! Прийшла бригада з «Водника», відрізала труби. В сім'ї ж семеро дітей — від року до чотирнадцяти. Беруть воду діти у сусідів, а директор погрожує і їм «крана перекрити».
Відключення стали масовими. Мешканці вулиці ім. Щорса кажуть, що у травні були з водою тільки два дні. Не враховує посередник, що для зрошування і поливу городів сільчани використовують воду з магістрального канала, який проходить поруч. Розлючені таким станом речей сільчани вирішили зустрітися з директором особисто. Проте директор ТОВ Микола Клочко відмовився зустрітися з делегацією споживачів послуги «Водника» («І на поріг не пустив», — скаржилися обурені люди депутату Шевченку). Кілька сільчан таки прорвали «кордони» начальника посередницької структури. На свою голову. Точніше, на біду пані Любкіної, лідера гінців. Та відважилася поцікавитися, чому упродовж місяця сільчани сидять без води, й одержала «відповідь у стилі майстра боїв без правил»: розлючений «нахабністю» делегації пан Микола вдарив жінку по обличчю. У присутності отетерілих односельців... Чоловік потерпілої Сергій Любкін хотів заступитися за жінку, однак вирішив доручити це правоохоронцям. Пані Любкіна каже, що побої обов'язково зніме. І свідки ж є.
Вимагали покарання Миколи Клочка і мешканці Балок, тут же зібравшись на сільську сходку. Валентина Варава, депутат сільради, нагадала, що цьогорічний борг перед «Водником» добігає ста тисяч гривень, та люди розлючено парирували: нехай платить той, хто погодився на такий грабіжницький тариф!
Єдиний, на кого сподіваються люди, — це депутат облради Анатолій Шевченко. Першопричиною бід сільчан він вважає злочинне розкрадання майна ліквідованих КСП; створені на їхній базі чотири приватні агрофірми і ТОВ у Балках ледь животіють. Чи потрібен такий посередник, як ТОВ «Водник»? Час визначитися районній владі. Не займатися ж кожним селом окремо Антимонопольному комітету України?
Більш як двадцять років триває екологічна сага про забруднення території на кордоні Молдови (Сороки) й України (Цекинівка, Ямпільський район ) через річку Дністер. І весь цей час — лише перемовини, передмови й постскриптуми. А тим часом зношена труба промислових відходів завдовжки 6,2 км через Дністер продовжує забруднювати басейн річки як на території Вінниччини, так і нижче за течією — в Одеській області. >>
Найчастіше ущерть переповнені сміттєві звалища в Україні гниють десятиліттями через відсутність коштів на їх впорядкування. Але в Люботині, де полігон твердих побутових відходів (ТПВ) скоро дійде до будинків містян, сталася нетипова як для вітчизняних реалій історія. >>
У нашому світі мешкає приблизно 40-45 тисяч видів павуків, а їхня кількість така велика, що кожна людина на відстані п’яти метрів біля себе знайде цю істоту. Науковці вивчають унікальні властивості павутини та, ґрунтуючись на дослідженнях, розробляють надміцні волокна чи біоматеріал, на якому зможуть вирощувати людську шкіру. >>
Перший фестиваль шкільних лісництв відбувся на Черкащині. Участь у ньому взяли десять команд, по одній від кожного лісгоспу. Під час фестивалю школярі, а всі команди прибули у спеціальній формі, придбаній лісництвами, наввипередки демонстрували свою любов та шану до лісу. >>
Пожежі торф’яників були однією з головних тем упродовж тривалого часу для значної частини українців. Благо, забруднене повітря, яке перевищувало навіть у деяких районах столиці норму в 6 разів (зрозуміло, у навколокиївських епіцентрах загорань ситуація була ще гіршою), почало приходити в норму. >>
