Друга висадка союзників у Нормандії

      Минулої неділі Європа та Америка відзначали 60-ту річницю однієї з найбільш епохальних подій Другої світової війни — висадку союзних військ західної антигітлерівської коаліції у Франції. 6 червня 1944 року десант зі 132 тис. 500 військовослужбовців із 14 країн світу висадився на узбережжі Нормандії і розпочав створювати західний плацдарм для визволення Західної Європи від нацистів.

      Минулої неділі на узбережжі Нормандії кілька сотень ветеранів тієї операції здійснили чергову символічну висадку з моря поблизу містечка Арроманш. Загалом в урочистостях брали участь приблизно 12 тис. учасників відкриття другого фронту. Польські ветерани приїхали на урочистості на військових джипах. З повітря та суші висадився черговий десант у складі провідних лідерів Заходу та дев'яти тисяч французьких військовослужбовців, 6300 жандармів і 2300 поліцейських, які забезпечували охорону високих гостей. З минулого вівторка у Франції було запроваджено «червоний», найвищий, рівень готовності перед всілякими можливими загрозами. Завдяки цьому війська та поліція отримали дозвіл зупиняти та обшукувати на вокзалах і в аеропортах Франції осіб, які здавалися їм підозрілими. На кордонах країни було відмінено дію правил Шенгенської зони і відновлено перевірки. Повітряний простір над Нормандією було перекрито, і будь-який літак, який порушив би цю заборону, мав бути збитий французькими «Міражами-2000», дві ескадрильї яких патрулювали небо. У повітрі постійно «висіли» 50 військових гелікоптерів та літак раннього виявлення і попередження «Авакс». Поблизу міста Канн було організовано тимчасову військову авіабазу. Вздовж 100 кілометрів узбережжя Нормандії були встановлені радари й ракети типу земля-повітря, а море патрулювали кораблі ВМС Франції та два авіаносці: французький «Шарль де Голь» і американський «Джордж Вашингтон». За непідтвердженими відомостями, про які згадує французька преса, море кишіло субмаринами.

      Мешканцям Арроманш та навколишніх містечок і сіл порадили не залишати свої будинки, а то й взагалі виїхати на вихідні. Навіть у Парижі було запроваджено тижневу заборону на демонстрації та інші акти протесту. Міністр оборони Франції Мішель Альо-Марі визнав: «Це була найбільша військова операція Франції останніх років».

      Без сумніву, головною «зіркою» та об'єктом захисту на урочистостях став президент США Джордж Буш. Загалом були присутніми 16 голів держав, зокрема хазяїн заходу, президент Франції Жак Ширак, королева Великої Британії Єлизавета ІІ та голова уряду Тоні Блер, президент Польщі Олександр Кваснєвський. Було запрошено до Нормандії президента Росії Володимира Путіна та канцлера Німеччини Герхарда Шредера. Останній став першим з лідерів Німеччини, який завітав на урочистості вшанування полеглих у війні на місці висадки союзників у Нормандії. Його попередника Гельмута Коля не запросили на святкування 50-ї річниці важливої для ходу війни події. Шредер охарактеризував місце висадки союзників «театром нестерпних страждань», а під час виступу в місті Канн сказав: «Ми, німці, знаємо, хто розв'язав цю війну. Ми усвідомлюємо нашу відповідальність перед історією і сприймаємо її серйозно».

      У рамках урочистостей президент Франції Жак Ширак нагородив французьким орденом Почесного легіону по десять ветеранів операції в Нормандії з кожної із 14 країн, солдати яких брали участь у висадці. Відбулося покладання вінків та квітів до меморіалів полеглим. Найзворушливішим, як здалося глядачам, був момент, коли з бомбардувальника «Ланкастер» на землю полетіли мільйони червоних маків.

      Та, як написала польська «Газета виборча», «у світі не бракує недовірливих, які вбачають в операції «Нормандія-2004» не дуже шляхетні політичні маніпуляції». Герхард Шредер, який почувається вдома не дуже впевнено, вирішив підтримати свій авторитет присутністю серед «великих» та заодно підтвердити, що вісь Берлін—Париж надалі міцна. А президент Буш і взагалі, ймовірно, сприймає вояж до Нормандії як елемент своєї передвиборчої програми. Ніхто і не очікував, що під впливом величі моменту Ширак та Шредер нараз забудуть про своє ставлення до дій США в Іраку і кинуться брататися з Бушем, а він зі сльозами на очах відмовиться від своєї попередньої стратегії і присягне, що надалі узгоджуватиме свої дії зі світовим співтовариством. «Європейські лідери не підуть на жодне порозуміння з Америкою, а будуть очікувати на результат листопадових президентських виборів у США», — заявив напередодні урочистостей один з американських експертів з трансатлантичних відносин.

      Європа не вибачила і не вибачить Бушу того, що за кілька днів до ювілейних урочистостей у Нормандії він двічі вдався до відвертого блюзнірства, коли порівняв свою «війну з тероризмом» із Другою світовою. Канцлер Шредер позавчора в інтерв'ю німецькому громадському телеканалу ZDF назвав такі порівняння неприпустимими. Та Бушу байдуже, як сприймуть його слова та дії в Європі, бо вояж до Нормандії був передусім пропагандистською акцією для американської публіки. Американський президент розпочав свій перший виступ біля меморіалу полеглих американських солдатів у Кольвіль-сур-Мер словами «мої дорогі американці...». З французів, на землі яких відбувалися урочистості, він згадав лише президента Ширака та його дружину. Буш таки зміцнив у очах співвітчизників свій імідж «головнокомандуючого» та «президента часів війни». Та все ж контакти європейських лідерів з адміністрацією Буша продовжилися на саміті «великої вісімки», який розпочнеться сьогодні на американському острові Сі Айленд.