Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Читачі Центральної районної бібліотеки імені Євгена Плужника, а це — наукова, творча інтелігенція, студенти, учні, українські артисти, режисери (поруч із бібліотекою — Молодий театр), звісна річ, працівники книгозбірні стурбовані, і вельми: життя читального закладу пiд загрозою.
Бібліотека орендує приміщення на вулиці Прорізній, 15, площею 255 кв.метрів у Головного управління Державної служби України (угода на оренду №04/2002 за 02.01.2002 року). У вересні 2003 року була укладена додаткова угода на оренду, в якій термін дії продовжено до 31.12.2008 року. Грошових заборгованостей з орендної плати та комунальних послуг немає. Останнім часом з'явилася інформація про те, що бібліотека повинна залишити приміщення. Головне управління державної служби планує передати його в оренду «Українській фінансовій групі», яка не є бюджетною організацією і може полагодити проблему щодо розміщення своєї організації без того, аби виселяти бібліотеку та нищити рідкісний архівний та багатий книжковий фонди.
Відкрита за важких післявоєнних років (1948) за цією ж таки адресою бібліотека вже 56 років є Центральною районною книгозбірнею Шевченківського району міста. Від 1992 року ця поважна культурна установа носить ім'я видатного українського поета Євгена Плужника, який жив і працював у будинку, поруч iз бібліотекою. Книжковий фонд культурного закладу становить 67 тисяч примірників, бібліотеку відвідує щороку понад 5 тисяч читачів. Цьогорічного квітня завершився капітальний ремонт приміщення за кошти (150 тисяч гривень), які виділила районна влада, також придбано нові меблі, нове обладнання (40 тисяч гривень виділив Всесвітній банк). У вересні розпочинається автоматизація, всі читачі матимуть змогу безкоштовно користуватися послугами Інтернету ( 72 тисячі гривень виділяє КМДА).
Маємо (отож — зобов'язані!) у той чи той спосіб захистити культурне надбання загалом і книгу зокрема від чиновницької сваволі, підпершись якою, хочуть брутальним підступом, самочинно загнати бібліотеку і велику кiлькiсть її читачів у підвальний льох, який абсолютно не придатний — ні для книжкових фондів, ні для праці, як самого бібліотечного колективу, так і читачів.
Створено Громадську раду бібліотеки, надіслано листи-запити до Кабінету Міністрів, відповідних депутатських груп — аби зупинити розбій і зберегти книгозбірню в центральній частині Києва, на її історичному місці, аби вона не пішла в підвальні катакомби — власне, на свою закономірну смерть, як послали свого часу на соловецьку загибель поетичний геній самого Євгена Плужника, ім'я якого гордо й заслужено носить сьогодні культурний заклад.
Станьмо громадою за ДІМ КНИГИ!
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>
У день 975-річчя Києво-Печерської лаври Президент України Володимир Зеленський підписав указ про захист національних святинь України. >>
Ця ініціатива обіцяє стати однією з найбільш важливих подій у духовному й суспільному житті не лише Придніпров’я, а й усієї України. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>