Фахівці-психологи давно помітили, що початок буяння природи нерідко стає своєрідним «роздоріжжям» між життям і смертю для тих, у кого душевний «барометр» зупинився на позначці «похмуро». Та цьогорічний «кризовий період» у Полтаві, здається, перевершив найпесимістичніші очікування: лише у травні тут зареєстровано вісім самогубств. Однак найбільше приголомшили мешканців обласного центру зовсім «свіжі» випадки добровільного прощання з життям двох дівчат-підлітків.
Перша з них, 15-річна першокурсниця місцевого технікуму, власноруч закреслила останній рядок тонесенької книги свого життя в ботанічному саду Педагогічного університету, себто в центрі міста. Другу, 16-річну ученицю профтехучилища, лікарі намагалися врятувати після того, як вона втратила свідомість поблизу залізничного Південного вокзалу. Однак «витягти» її з того світу було вже практично неможливо. Адже перед тим, як вийти з помешкання у приватному секторі (його вона винаймала) дівчина наковталася пігулок зовсім не з лікувальною метою...
В обох випадках якихось кричущих зовнішніх ознак «підштовхування» підлітків до фатальних кроків не було. Водночас обоє дівчат перед тим, як зважитися на них, написали прощальні записки, в яких простежується відлуння родинних драм. Перша, з усього видно, надто болісно переживала розлучення батьків. Друга позбулася душевної рівноваги, певно, після смерті тата. Принаймні в адресованих матері рядках вона просить вибачення, зазначаючи, що хоче бути разом із померлим батьком...