Щоб створити кулінарний шедевр iз назвою «торт», можна, звичайно, чекати якоїсь дати чи червоного дня календаря. А можна підняти настрій собі та близьким чи друзям просто зараз чи найближчими вихідними. Якщо вагаєтеся, чим саме порадувати ласунів, перегляньте наші рецепти.
Якщо хочете спробувати щось новеньке, спечіть «Снікерс». Щоб приготувати тісто, просійте 4 ложки борошна, дві ложки какао і чайну ложку розпушувача для тіста, окремо збийте 3 яйця, 7 столових ложок цукру і дрібку ванілі (можна в міксері). Все старанно перемішайте і спечіть у круглій формі, змащеній маргарином, два коржі.
Для приготування крему потрібно взяти 250 г вареного згущеного молока, 300 г вершкового масла, 2 столові ложки коньяку (якщо торт для дітей, коньяк можна замінити мигдалевою або іншою, за власним смаком, есенцією), 200 г смаженого і подрібненого арахісу, 2 столові ложки какао, пачку подрібненого крекеру (хрусткого), все старанно розмішати і товстим шаром намастити цим кремом коржі. Зверху покрити шоколадною глазуррю. (Щоб її приготувати, треба взяти по 3 столові ложки какао, цукру та молока, все це розмішати і довести до кипіння. Коли охолоне — додати 100 г масла і ложку коньяку (чи кілька крапель есенції). Насамкінець кілька годин торт має просочуватися кремом у холодильнику.
Неважливо, пекли ви колись «Наполеон», чи ні, але його люблять майже всі, і способів його приготування безліч. До речі, якщо не знаєте: коли з’явився торт iз такою назвою, робили його трикутним. Ця форма нагадувала головний убір Бонапарта, тому й «приліпили» до кулінарного виробу ім’я французького імператора. Але до справи. Щоб приготувати «Наполеон», потрібно: 250 г маргарину, 2 склянки борошна, 2 столові ложки цукру, 3 столові ложки сметани, яйце, дрібку солі. Спочатку січемо ножем маргарин iз борошном (можна маргарин потерти на крупній тертці і змішати його з обов’язково просіяним борошном). Далі збираємо все в гірку і всередині робимо заглиблення. В окремій посудині збиваємо яйце, сметану, цукор і сіль. Цю суміш вливаємо в ямку і вимішуємо тісто. (Якщо воно липне до рук, слід додати ще трохи борошна). Готове тісто ділимо на 10—12 шматочків і кладемо в холодильник щонайменше на годину.
Тим часом готуємо заварний крем. Для цього знадобиться півлітра свіжого молока, 150 г (трішки більш як півсклянки) цукру, пакетик ванільного цукру чи ванілі на кінчику ножа, 2 столові ложки просіяного борошна і 200 г вершкового масла. Спочатку в невеличкій посудині вимішуємо борошно з частиною (100 г) молока, а в іншій посудині доводимо до кипіння решту молока і додаємо в нього цукор і ваніль. Зменшуємо вогонь і старанно, щоб не утворилися згустки, вливаємо в кипляче молоко розведене в холодному молоці борошно, постійно помішуючи. Як тільки маса загусне (буде як густа сметана), відразу знімаємо крем з вогню. Коли крем охолоне до кімнатної температури, додаємо м’яке якісне масло ( теж кімнатної температури) і збиваємо міксером.
І знову повертаємося до тіста. На присипаній борошном поверхні якнайтонше розкачуємо шматки, відразу надаючи їм потрібної форми. На присипане борошном чи змащене маслом деко переносимо майбутні коржі з допомогою скалки. Обов’язково проколюємо їх у кількох місцях зубочисткою і випікаємо в духовці при 200—250 градусах, слідкуючи, щоб коржі не рум’янилися. (Якщо за якимось не догледіли, можна буде покришити його на присипку). Гарячі коржі краще скласти на стіл під серветку, легенько, але дуже обережно (бо вони крихкі) натискаючи на них, щоб розрівняти. Коли всі коржі охолонуть, рівномірно перемащуємо їх кремом. Зверху і з боків обсипаємо крихтами. Готовий торт, щоб він години три просочувався кремом, ставимо у холодильник, а потім можемо скликати всіх до столу.
Хочете чогось iз горіхами? Будь ласка, торт «Грильяжний». Для тіста (яке у результаті має бути м’яким) візьміть 400 г борошна, 200 г м’якого масла або маргарину, 6 жовтків, столову ложку сметани, 6 — цукру, 1 — розпушувача для тіста. Випечіть два коржі. Для третього, який буде середнім, візьміть 6 білків, 200 г цукрової пудри, столову ложку крохмалу, по одній склянці подрібнених горіхів (будь–яких) та родзинок, чайну ложку розпушувача для тіста. Спочатку потрібно збити окремо білки, поступово додавати цукор і продовжувати збивати, допоки не утвориться стійка піна. Потім вмішуємо решту складників. Насамкінець випікаємо торт на легкому вогні півтори години.
Для крему потрібно: склянка цукру, 2 — сметани, 2 яйця, по столовій ложці оцту та борошна, 50 г какао, 300 г масла. Сметану треба влити в каструльку, поставити на вогонь. Яйця розтерти з цукром і оцтом, додати борошна, розмішати і вилити в сметану. Варити, помішуючи, поки не загусне. Охолодити. Масло розтерти з какао, додати до маси. Цим кремом перемастити три коржі, а зверху полити шоколадною глазуррю (готується так, як і для торта «Снікерс»).
Оригінальний за смаком желейно–вишневий торт, який часто називають «Кривава Мері». Для тіста потрібно: яйце, по 7 столових ложок цукру та вишневого (консервованого) компоту, 125 г масла або маргарину, 0,5 столової ложки розпушувача для тіста, 2 склянки борошна. Спочатку потрібно яйце збити з цукром, додати м’яке масло і старанно перемішати. Додати розмішане з розпушувачем для тіста борошно (стільки, щоб тісто відставало від рук і за консистенцією було м’якшим, ніж тісто на вареники). Далі тісто треба розділити на чотири частини, тонко розкачати і випікати. Для крему потрібно 600 г сметани і склянку цукру. Желе готуємо з двох склянок вишневого чи іншого червоного соку, чи компоту і трьох столових ложок желатину. Желатин традиційно спочатку розчиняємо в холодній кип’яченій воді, додаємо у суміш компот, доводимо до кипіння (не кип’ятимо), виливаємо у ємкість і чекаємо, поки застигне. Насамкінець коржі перекладаємо сметанним кремом, в який «утоплюємо» порізані шматочки желе. Зверху оздоблюємо торт — як підкаже фантазія.
А «Монастирську хатинку» не смакували? Для тіста потрібно: 200 г маргарину, 300 г сметани, 4 склянки борошна, півсклянки цукру, столову ложку розпушувача для тіста, ваніль і сіль. Розм’якшений маргарин перетираємо з цукром, додаємо борошно, цукор, розпушувач, ваніль, сіль і замішуємо круте тісто, яке на годину ставимо у холодильник. Тим часом для начинки викладаємо у друшляк вишневе варення (500 г), щоб стікла рідина, та підсушуємо у духовці й подрібнюємо волоські горіхи. Коли дістаємо тісто з холодильника, ділимо його на 15 частин. З кожної розкачуємо прямокутник приблизно 30х10 см, викладаємо у центр кожного вишні, присипаємо горіхами і скручуємо трубочкою. Це — «поліно» для нашої «Монастирської хатинки». Усі трубочки кладемо на деко, змащене олією, і запікаємо в духовці до легкого рум’янцю. Для скріплювання «полін» збиваємо банку згущеного молока із 300 г вершкового масла і викладаємо їх, перемащуючи кремом, у формі хатинки–трикутника (в основі 5 «полін», далі 4, 3, 2, 1). Зверху присипаємо тертим шоколадом.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
