Невисока стела на в’їзді до міста, в районі аеропорту, була настільки скромна і непоказна, що до недавнього часу асоціювалася винятково з типовим витвором радянського містобудівного мистецтва на кшталт кам’яної пролетарської зірки. Однак після того, як днями стела несподівано кудись зникла, виявилося, що спорудили її ще 56 років тому на честь 300–ліття возз’єднання України з Росією. І оскільки подія збiглася з черговим загостренням ситуації на російсько–українському газовому «фронті», факт пропажі в одну мить було піднесено до рівня ідейно осмисленого акту.
На ділі ж усе виявилося набагато банальнішим. Магістраль, яка сполучає Міжнародний аеропорт iз центром Харкова, в рамках підготовки до Євро–2012 вирішили розширити, а бетонний паралелепiпед «дружби народiв» не вписався у дорожній план. Будівельники знесли, навіть не підозрюючи, що той може мати для когось ідейну цінність. «Ідейні» ж харків’яни не змусили довго чекати своїх коментарів. Власне невдоволення у засобах масової інформації вже висловили представники товариства «За культурно–мовне рівноправ’я» і депутат обласної ради Володимир Алєксєєв. Останній, до речі, назвав факт знесення монумента «проявом дикості» й повідомив про намір написати з цього приводу гнівного листа меру.
Водночас секретар міської топонімічної комісії Олексій Хорошковатий не вбачає у діях шляховиків чогось «кримінального». Каже, що свого часу подібні «вхідні форми» поставили в районі багатьох в’їзних доріг Харкова. Десь вони вже демонтовані, десь ще збереглися, але в жодному випадку не мають бодай якоїсь мистецької цінності: «Це просто архітектура нових форм, звичайнісінький об’єкт містобудування», — констатує пан Хорошковатий.