«Бронза» для повного щастя
Слова про те, що українські дзюдоїсти — законодавці мод у сучасному дзюдо, — вочевидь будуть перебільшенням. Однак у Національному олімпійському комітеті перед стартом літніх Ігор від наших найсильніших єдиноборців щоразу небезпідставно очікують нагород. У Сіднеї–2000 «бронзу» для України здобув Руслан Машуренко (вагова категорія до 90 кг), а в наступні два олімпійські цикли «синьо–жовту» скарбничку срібною та бронзовою відзнаками поповнював Роман Гонтюк (до 81 кг). Можна припустити, що у відомстві Сергія Бубки небезпідставно сподіваються, що медальну естафету від наших «напівтяжів» у Лондоні перехопить представник найлегшої вагової категорії (до 60 кг) — Георгій Зантарая. Саме з ім’ям цього 24–річного киянина грузинського походження пов’язані успіхи нашої чоловічої збірної на трьох останніх світових першостях: у Роттердамі–2009 Георгій виграв «золото», наступного року в Токіо став срібним призером, а кілька днів тому, на 27–му «мундіалі» в Парижі, розжився «бронзою».