Рівно рік тому харківський журналіст Василь Климентьєв сів біля власного будинку до автівки сірого кольору і поїхав у невідомому напрямку. З того часу його більше ніхто не бачив ні мертвим, ні живим, хоча перебіг розслідування резонансної справи увесь цей час перебуває на контролі вищих ешелонів правоохоронних органів.
За час, що минув відтоді, слідчим удалося скоротити дев’ять своїх версій до однієї, опитати 600 свідків, призначити 130 експертиз, 60 разів оглянути територію Печенізького водосховища, де після НП знайшли особисті речі Климентьєва, провести 34 обшуки та 2 очні ставки, але журналіст загубився, ніби голка в копиці сіна. «Зараз у кримінальній справі немає жодного підозрюваного, але незабаром ми зможемо назвати конкретні імена, — повідомив напередодні сумної дати заступник міністра Василь Фаранник. — У нас є реальна зачіпка. Інакше ціла група слідчих цілий рік не сиділа б у Харкові, а працювала дистанційно». Водночас він наголошує: шанси, що журналіст живий, дорівнюють нулю. У міліції також більше не сумніваються, що причиною загибелі редактора стала його професійна діяльність.
У свою чергу, колега Василя Климентьєва Петро Матвієнко, який не раз критикував правоохоронні органи за неповороткість у ході розслідування кримінальної справи, до оптимістичних прогнозів міліцейських високопосадовців ставиться досить скептично. На його думку, підкинувши речі Климентьєва в районі Печенізького водосховища, вбивці навмисне спрямували хід слідства хибним шляхом. Тож, згаявши час на перевірку неправильних версій і не розкривши злочин по гарячих слідах, тепер складно виправити ситуацію. «Свідків оголошено у розшук, але насправді їх ніхто не шукає, — каже Петро Матвієнко. — Проте я не здивуюся, якщо у потрібний момент вони таки з’являться, як це свого часу було з Пукачем».
Колега Василя Климентьєва також переконаний, що його вже немає в живих. Мовляв, резонанс, викликаний у суспільстві його зникненням, не залишив журналісту жодного шансу повернутися додому.